Підліткова повість Костянтина Климчука “Літо, коли сонце стало чорним” вийшла в польському перекладі.
Не так давно, минулого 2023 року, ми вітали автора з перемогою в конкурсі культурно-мистецьких проєктів “Українського інституту книги”, а вже цьогоріч книжка отримала ще два відзначення: Всеукраїнську премію ім. Василя Юхимовича та перемогу в польському конкурсі мікрогрантів Інституції Культури ім. Кристини Бохенек “Katowice Miasto Ogrodów”. У цьому інтерв’ю ми говоримо не лише про історію написання “Літа…” і його успіх на польському й українському ринках, а й про волонтерський досвід автора та його найближчі проєкти.
– Ти писав цю книжку переважно у Катовицях, коли затримався там через раптове загострення хронічної хвороби. На диво, книжка дописалася досить швидко: за 2 місяці. Чим тебе надихали Катовиці та загалом Сілезія?
До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).
Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її рекомендую всім: від малого до великого.
Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.
Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…