Руслана Кореновська-Марич народилася на Львівщині в Старому Самборі. Навчалася в Ходорові, у Львові, Рівному, Києві. Працювала 10 років інспектором-методистом з дошкільного виховання Перемишлянського відділу освіти, та 12 років вчителем образотворчого мистецтва і практичним психологом.
Автор поетичної збірки «Віра. Надія. Любов».
Переможець Третьої премії Міжнародного конкурсу імені Маркіяна Шашкевича в Канаді.
Україна — це сад вишневий, солов'їні гаї і пшеничні поля, Україна — це світ черешневий, де в маках, ромашках співає земля. Україна це чисті джерела, і ноги босі у чистій росі, де волошками пахне Говерла, і пшеничний вінок у косі. Ця краіна вільна й безмежна, бо ми родом з козацького роду, і буде вона НЕЗАЛЕЖНА за волею свого народу!
Молитва за людей
О,Боже мій милий!
О,Діво Маріє !
Врятуй від загибелі,помсти і зла...
Додай,Боже сили,хто оре і сіє,
Хто довго хворіє-дай сонця тепла.О,Мати Всевишня!
Ми - твої діти,
Прости і торкнися моєї руки,
Бо суджено всім на землі твоїй жити,
В молитвах скидати із себе гріхи.
У вагітної жінки мали народитися близнята, та поскільки вона була ще дуже молода, незаміжня і завагітніла випадково, то не знала родити їх, чи зробити аборт. Сумніви не давали їй спати і в безсонні ночі вона молилася, благаючи Бога допомогти їй визначитись. Він дав їй вміння у сні почути діалог цих двох ненароджених ще дітей, які хоч і були близнюками, та в результаті жіночих вагань вже відрізнялися один від одного: один був віруючий, а другий невіруючий. І вони вже почали хвилюватися чи народяться і побачуть світ, чи ні.
Чи задумувалися ви колись скільки дверей ви відкрили вже в своєму житті і скільки ще прийдеться відкрити??? Що ж означає таке чарівне слово – ДВЕРІ...
Я ж писатиму про свої двері... їх у мене, за 55 років, було ой як багато !!! Та згадаю про основні, які допомогли мені багато чого навчитися і здобути. А ви подумайте про свої двер…і, можливо, вперше відкриєте для себе нові сторінки вашого життєвого досвіду.
ЩО ТАМ, ЗА ТВОЇМ ВІКНОМ… (відповідь на сльози самотності)
Кожного ранку снідаю за столом в кухні навпроти вікна…
Я дуже люблю оте своє завіконня:
— Доброго ранку, світе мій ясний!
… Доброго дня,весно прекрасна!..
Під звуки гарної мелодії і перших сонячних променів я дивлюся у відкрите вікно на білий світ, на незайману від машин, ще довгу дорогу у новий день і дякую Богу за все, що маю і ще буду мати... за сонце, що заглядає в мій запашний зелений чай, за людей, яких сьогодні я зустріну, за сон, що вночі мене повів на кладку, де стояла я малятком…
Нарізати дрібненько 200 гр. гарбуза і відварити у воді 20 хв.
Виделкою пом'яти як пюре, додати чайну ложечку масла і тертого сиру парміджано... І виготовляти як звичайні вареники.
Подавати до столу поливши маслом чи оливковою олією з тертим сиром парміджано. Смачнющі!!!!