Бог дав людині талант для того, аби вона мала можливість ділитися результатами своєї творчої праці з іншими. Ось, до речі, хороший приклад для наслідування. 

Художниця Вікторія Тимошенко нещодавно прикрасила петриківським розписом будинок в Дніпропетровську — так гарно вийшло!

11 квітня 2014 року в Національному музеї медицини України знову зібралися шанувальники мистецтва. Цього дня в центрі уваги були майстри слова. Відбувся Перший тур «Батл-поет-шоу» – спільної акції галереї «Арка», телеканалу «Культура» та Національного музею медицини України. Літературний турнір − змагання поетів на краще читання власних віршів.

Ведучим турніру був незмінний господар усіх заходів галереї «Арка» – продюсер Руслан Руно. «Батл-поет-шоу» – це не просто літературний турнір, це свято для всіх прихильників поезії. А яке ж свято без гостей? Привітати та висловити слова підтримки учасникам прийшли їх старші колеги – народний артист України Дмитро Булах та поетеса і письменниця Тетяна Кудінова. Також на літературний турнір завітали художник-декоратор Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки Олексій Лісовий та художниця і дизайнер Софія Триколенко. Лунали вірші та добрі побажання. А дехто з гостей прийшов не з порожніми руками, але про це згодом.

Свічка, віск і писачок – 
І яйце – вже диво з див.
Їх доокруж пасочок
Для достатку поклади.

Наче доля – з різних барв
Писанки і крашанки.
Таїна – не для забав,
Тож, почавши, не покинь.

Ця символіка свята
Без початку, без кінця
Вимальовує життя
Зі звичайного яйця.

В таїні цій треба що 
З великоднього коша?
Свічка, віск і писачок.
І – просвітлена душа.

Любов СЕРДУНИЧ

В обливаний (поливаний) понеділок на Бойківщині дівчата відкуплялися від хлопців писанками, щоб ті не обливали водою. Було, що хлопець перед засиланням сватів до дівчини дарував їй писанку.

Писанка привертала парубкові кохання дівчини, а тому він ховав цю писанку, щоб ніхто не наврочив.

Бездітні жінки, щоб діждатися дитини, три роки поспіль писали по дванадцять писанок, розмальованих квітами, та роздавали їх дітям. Здавна дітей вважали посланцями неба й вирію, а тому в першу чергу на Великдень дарували їм писанки.

Мати встане зранку,
Молока наллє,
Ніжними руками
тісто розімне.
Буде смак духмяниий,
Будуть куличі.
Великдень весняний,
Радість у душі.
Хай душа Ісуса,
що отак воскресла
Усіх нас примусить
думку мати чесну.
Не соромити матір,
та дітей любити.
Батьківщини прапор
ніколи не ганьбити.
Очистяться душі,
святковим вогнем.
Люди небайдужі –
З Великоднем

Інна Булько

Відсьогодні на порталі«Жінка-УКРАЇНКА» бажаючі можуть ознайомитися з художньо-публіцистичним щомісячником «Бористен», який виходить у Дніпропетровську. Заснував і випускає його зі своєю творчою командою Фідель Сухоніс.

Видання містить багато цікавої та корисної інформації. 

Чистим світлом наповнилось все:
Небо, ріки, глибини підземні.
Нам святковий Великдень несе
Перемогу над мороком темним.

І освітлює променем шлях
Тріумфальне Христа Воскресіння.
Пробудив Він любов у серцях,
Дав надію всім нам спасіння.

Джерело прагнень, успіхів, благ,
Наш Спаситель у правді і Вірі,
Смертю смерть подолав! Сили зла
Переможемо в радості щирій!

У молитвах, хоралах, піснях –
Світла мудрість Господнього Слова.
Воскресає у наших серцях
Вічна правда і велич Христова!

Вікторія Рутковська

Інтернет Асоціація України у 2014 році виступила організатором 4-го Конкурсу на кращий веб-сайт навчального закладу. Предметом конкурсу стало змістовне наповнення веб-сайтів навчальних закладів України, зручність їх використання, забезпечення участі всіх учасників навчального процесу у діяльності закладів освіти, послуги, що надаються на сайтах. Кожний сайт оцінювався за показниками, згрупованими у такі категорії: контент, зручність, динаміка, дизайн та технічні показники.

Безпосередню організацію Конкурсу здійснював Комітет ІнАУ з питань інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, до складу якого входять представники громадських та професійних об’єднань, державних установ, спеціалізованих наукових організацій, вищих закладів освіти та профільних ЗМІ.

Ті, хто кажуть, що на війні не буває поезії, помиляються. Адже часто революційні події тягнуть за собою низку творів мистецтва різного жанру і рівня: прози, поезії, есеїстики, живопису, графіки, художнього й репортажного фото, документального кіно.

Впродовж кількох місяців раз на тиждень діяв Революційний Літературний Марафон, де цілий день (або ж півдня) поети та прозаїки зачитували свої літературні твори. Почитати приходити і «метри пера», і митці «з народу», які ніколи не читали на публіку раніше. Слід зауважити, що атмосфера на тих «марафонах» панувала незрівнянна, адже літературні твори приходили послухати ті, хто раніше ніколи не відвідував типових «богемних посиденьок». Слухали глибоко, щиро, з інтересом, підходили до авторів, просили дозволу зазнімкувати вподобаний вірш на телефон. Не вщухали літературні читання і у дещо тіснішому колі в наметі «Мистецького барбакану».