Жінка-УКРАЇНКА

Горбенко Олексій Архипович (11 квітня 1919, м-ко Ржищів, нині місто Київської області – 17 січня 2010, Київ) – живописець. Заслужений художник УРСР (1980). Член НСХУ (1951)

Воістину талановита древня ржищівська земля. Вона породила численну когорту справжніх творців українського малярського мистецтва. Чільне місце серед них займає Заслужений художник України Олексій Архипович Горбенко. Народився художник у місті Ржищеві Київської області в буремному 1919 році 11 квітня в багатодітній сім’ї . Йому дуже хотілося малювати дніпровські кручі біля Ржищева, Дніпро, що блакиттю своєю ділиться з небом, білі пароплави, що тануть в синій далечині, коней, що пасуться чи мчать по степу, писати портрети своїх друзів.

До війни у 1939 році Олексій встиг закінчити художній технікум у Києві. Дев’ятнадцятирічним юнаком почав працювати і паралельно навчатися в художньому інституті. А потім – фінський фронт, Друга Світова. Серед тих небагатьох особистих речей, які взяв на фронт студент – третьокурсник Олексій Горбенко, були пензель та кілька олівців. Хоч і не сподівався, що знайдеться в нього час для творчості, проте дуже вже не хотілося розлучатися із своїм зовсім мирним захопленням. Він пройшов фронтовими дорогами війни від першого до останнього її дня. Немало міг би розповісти про мужність і героїзм наших воїнів – своїх бойових побратимів. Проте одна сторінка біографії завжди змушує серце битися прискорено. Олексій Архипович був учасником оборони Санкт – Петербургу (Ленінграду), прориву блокади. 1943 рік став для нього бойовим хрещенням і роком становлення художника Горбенка. Як художник і військовий кореспондент, з олівцем та автоматом в руках, він у 90 – ій Червонопрапорній стрілецькій дивізії пройшов з боями від Санкт – Петербургу до Берліну. Жодна куля не зачепила молодого художника, бо сама доля оберігала його. Лиш один раз куля влучила в його планшет і застряла між тюбиками з фарбами.

З автоматом і альбомом його бачили в окопах і землянках, в операційній медсанбату, на марші і на привалах, у бою, під артилерійським вогнем. Він працював одержимо, намагаючись зберегти рідним образи батьків, синів, братів такими, якими вони були на фронті простими і героїчними: в ході бою – зосередженими і суворими, а у хвилини відпочинку – веселими, з жартівливою іскринкою в очах; передати почуття, які жили в серцях воїнів. Гострі, виразні замальовки з натури, неповторні своєю експресією і реалістичною переконаністю, силою правди гірких і славних днів війни. («Зв’язківець ст. сержант П.Коваленко», «Сержант М.І.Колобанов» та ін.)

Талант бійця – зв’язківця не залишився непоміченим. Незважаючи на тривожну обстановку в 1943 році у скутому блокадою Санкт – Петербурзі (Ленінграді) була організована Перша художня виставка фронтових художників, де з успіхом експонувалися роботи Олексія Архиповича. Збереглося понад 100 фронтових робіт. Значна частина малюнків із цієї своєрідної фронтової галереї художника нині прикрашають експозицію військово – історичного музею ім. О.В.Суворова в Санкт – Петербурзі.

В переможному 1945 році вчорашній боєць, груди якого прикрашали бойові нагороди – орден Червоної Зірки і п’ять медалей сержант О.А.Горбенко вступив на навчання до Київського державного художнього інституту на відділення станкового живопису. Викладачами майбутнього митця були Сергій Григор’єв та Тетяна Яблонська. Закінчив цей навчальний заклад у 1950 році в майстерні художника О.Шовкуненка.

 Ставши членом Спілки художників України та СРСР, Олексій Архипович працює викладачем в Київському інженерно – будівельному інституті. Людина широкого світогляду та високої людської моралі О.А.Горбенко пильно стежить за підготовкою молодих фахівців, за здібностями кожного учня.

З роками прийшло до художника визнання. За вагомі заслуги в розвитку образотворчого мистецтва, багаторічну педагогічну діяльність, активну участь у громадському житті у 1980 році 16 грудня Горбенко О.А. був удостоєний почесного звання  Заслуженого художника України, а через рік став професором кафедри малюнка і живопису архітектурного факультету, де пропрацював більше 50 – років, педагогом, передаючи свій талант художника -  живописця молоді, архітекторам нового життя в Україні. За роки педагогічної діяльності О.А.Горбенко створив свою школу акварельного живопису, ставши педагогом вищої кваліфікації. Він автор 10 – ти книг та учбово – методичних посібників. («Художньо – технічні прийоми архітектурної графіки», « Методичні основи акварельної графіки» та ін.) Олексій Архипович Горбенко переважно працює в галузі станкового живопису, графіки, портрету. Його пензлю належить унікальна галерея героїв Другої Світової війни, героїв підпільної діяльності та партизанського руху в Україні. О.А.Горбенко єдиний український художник, який створив портретну галерею партизанів – підпільників Києва і Київської області.

Йому також позували знатні робітники, хлібороби, діячі науки і культури.

Розвиток космонавтики, успішний політ першої людини в космос стали для О.А.Горбенка ключовими у створенні цілої галереї портретів прославлених першопрохідців повітряного океану: С.Корольова, О.Войтенка, Ю.Гагаріна, П.Поповича та ін.

У багатьох пейзажних полотнах художник передає неповторну красу України, Литви, Вірменії. Роботи ржищівчанина Горбенка широко відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Багато їх подаровано українськими делегаціями діаспорі всього світу.

Висунення творів художника на здобуття Державної премії ім. Т.Г.Шевченка – це висока оцінка творчого здобутку, що складає понад 1000 робіт. На 56 виставках всесоюзних ,республіканських, обласних, міських та зарубіжних експонувалися 750 його робіт. 139 картин знаходяться в експозиції і фондах музеїв різних країн. Цього майстра пензля знає весь світ. Життя талановитого митця виявилося багатим на події, а його талант художника відбився на створених ним, полотнах. Тематика його творів – це цілий світ, який він осягнув сам і, в міру своїх можливостей, намагався донести до глядача, до нащадків критерії естетики, етики, моралі. Його картини – німі оповідачі найсуттєвішого з нашого буття: мить життя, мить історичної події, миттєвий стан природи або людської душі. Майстерне зображення приваблює глядача, виховує в ньому відчуття прекрасного, змушує його думати, аналізувати.

У 1985 році О.А.Горбенко був нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, в різні роки -  ювілейними медалями.

Помер 17 січня 2010 року.

Джерела та література

1. Б.С.Дегтярьов. Л.Д.Корольова. Художня палітра Олексія Горбенка. Газета «Ржищів» 11 листопада 2006 року. Ст.2.
2. Б.С.Дегтярьов. М.Т. Волошин. Його творчість – твердиня нашого духу. Газета «Ржищів» 6 травня 2006 року.
3. В.Писанська. Весна, яка не відцвітає. Газета «Вечірній Київ». № 5, 6 січня 1979 року.
4. В.Писанська. Люди, яких люблю… Газета «Вечірній Київ» 10 вересня 1982 року. Ст.3.
5. Газета «Прапор комунізму» 11 квітня 1989 року.
6. Спогади Шевенок – Горбенко Т.А.