До нас у редакцію приходить чимало людей. Подивитися на наші схилені над паперами голови. Поділитися новинами. Перекинутися усміхненим словом. Поцікавитись, що робитимемо далі.Відповідаю:будемо жити!
Саме духом життєствердним українського буття просякнуте 39-те число "Слова Просвіти". Олег Пустовгар написав нам "з коліс" репортаж про відроджений Х-й всеукраїнський фестиваль мистецтв "Мазепа-фест" у Полтаві-це цілком просвітянська ініціатива,цього року підтримана міністром культури Євген Нищук:"Я вважаю,що слава "Мазепа-фесту повернеться, і, найголовніше - матиме розвиток завдяки нашим українським музикантам, які творять живу музику."Як бачите, просвітництво може бути дуже сучасним, модерним і модним.
"Білі плями"Бабиного Яру" та "Одна людина-одна зернина" - мистецький проект Ростислава Бортника, який матеріалізує Голодомор -теми нашої сторінки "Пам'ять", підготовленої Едуардом Овчаренком.
"Інформаційний простір"- рубрика актуальна й болюча.В нашому тижневику ми її подаємо,відстежуючи повальну русифікацію ЗМІ,радіо та телеканалів,що і є ознакою розхитування одної з найголовніших підвалин національної безпеки.Григорій Донець звертається з відкритим листом до "112 каналу",який провадить російськомовну політику в своєму мовленні.
Світлана Масловська,голова Заставнівської "Просвіти" розповідає про те,як просвітяни-волонтери побували на Донбасі на день Незалежності.Це справжні дорожньо-публіцистичні нотатки,за якими дворічна робота,особистий внесок і безкінечні втілені ініціативи заставнівських просвітян.
Клопітна справа випала й закарпатській "Просвіті":вони категорично виступають проти ідей,викладених у книжці декана історичного факультету Володимира Фенича:"Угорська Русь і "Ганнібалова присяга"Михайла Драгоманова:початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною",бо вважають,що науковець і наставник майбутніх істориків іде шляхом мадяронів минулого.
"Дикуни"-цілком невесела усмішка Олега Чорногуза про нищення української мови в Криму.Д.ф.н.Микола Сулима свою статтю назвав "Прогавлене єднання",бо аналізує літературні твори минулого,присвячені ріпникам і шахтарям часів початку індустріалізації та розвитку регіону,який нині знаємо як Східну Україну.Цікава особливість нашого тижневика:про нагальні політичні,соцільні,громадянські проблеми наші автори-науковці філологи,історики,літературознавці говорять,аналізуючи цілі пласти українських набутків чи втрат в цих царинах. Так діє доктор історичних наук Петро Шкраб'юк, аналізуючи статтю-некролог Олександра Шульгина"Трагедія Михайла Грушевського та трагедія України". Науковець і письменник оперує цікавими фактами, публікаціями - літературними і філософськими, тобто, творить ті історичні й часові параболи, до яких любив вдаватися і Михайло Грушевський.
Розумію,що вже вдвічі переважила анотаційний ліміт, але ж цікаво, хочеться, аби й ви, читачі, зацікавилися змістом нашого тижневика. Отже: свої імена в "Слові Просвіти"знайдуть Василь Шпіцер, Оксана Шалак, Ірина Мироненко, Петро Шкраб"юк:одні,як автори книжок, інші - як рецензенти. Надія Кошель написала проникливе есе на спомин Івана Низового (30.09.2011), Олександер Шугай аналізує відповіді учасників конкурсу "Золотий бумеранг" до 110 роковин від дня народження Івана Багряного, Олена Горобієвська розповідає про свято української пісні в Чернівцях. Та посеред багатьох імен і класних українських справ, також означених в цьому числі, маємо ще одне, з найдорожчих. Дмитро Павличко. Сьогодні день народження метра. І вірші з його нової книжки неймовірні! Даємо їх розворотом, бо в них міститься багато відповідей і запитань, поставлених Поетом своєму часові й собі. На мою думку, й тим, хто любить дорікати Дмитру Павличку. Отже, уривок із поеми "Вовки", опублікованої в "СП":
"Знайди й зустрінься із вовками,
Все їм скажи і поясни,
Що ти,обтяжений роками,
Прийшов до них з чуттям вини.
Бо ти не завжди був собою,
Забувши їхній гордий клич,
Ти пив із псячою юрбою
Отруйний,братній могорич.
Згадай,що ти шукав свободи
Там, де молилися раби,
І там ,де об небесні зводи
Прокляття бились,не мольби.
Згадай,за зводами людини
І Бога ти шукав дарма,
Бо там є все,нема лиш глини,
А значить,творчості нема.
Зізнайся їм,великий ловче
Любові,правди і життя,
Що є в тобі щось людське й вовче,
Помножене на каяття".
...Колись казав мій батько:все, що маєш, давай людям живою, теплою рукою. Від мертвого - пам'ять, від живого-поміч.Так воно і є. Я вже писала про те, як нам допомогає очільник партії "Патріот" Микола Голомша. А Стефан Цісик - людина проста, як він сам про себе каже. Їде до редакції через ціле місто, аби взяти до рук ще тепле від типографської фарби "Слово Просвіти". Але пан Стефан - теж наш спонсор (заздріть, утриманці олігархів!). То пізня троянда з росинкою в сердечку, то сизі від солоду сливи, а тепер от - міцні від охололого бабиного літа, іскристі, коли надкусиш, яблука. Останні, вересневі, як день Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Лежать, усміхаються, як Стефанова українська доброта. Влежуються на серці миротворчо і мироточиво.
Попри все - будьте з нами!
І пам'ятайте - передплата 2017 вже почалася. Поштовий індекс -30617. Сторінка в Каталозі-73. Ціна на місяць-11 грн 46коп. На рік -130грн. 12 коп.
Будьте, як Стефан Цісик. Будьте з нами!!!
Любов Голота, головний редактор газети «Слово Просвіти»