Жінка-УКРАЇНКА

Ніна Головченко

Світлана Мирвода і Василь Лютий

Прозорі стелі PIANO CAFÉ по вул. Ярославській; чемний офіціант із зачіскою запорізького козака; гості у вишиванках, смокінгах і вечірніх сукнях; портрети Хемінгвея і цитати з його творів на стінах HEMINGWAY-BAR… – з келиха червоного вина розпочався творчий вечір Тетяни Череп-Пероганич «ПОГОВОРИМО ПРО ЛЮБОВ».

Вечір контрастів?..

Урбаністичний інтер’єр кав’ярні на Подолі – і прониклива юнацька поезія пані Тетяни «Люблю село».

Холодні, трагічні дні: річниця початку Євромайдану, день пам’яти жертв Голодомору – і тепла атмосфера щирої поезії, насичена музикою і полум’ям поминальних свічок.

Стрункий стриманий чоловік пані Тетяни Юрій Пероганич, у шляхетному чорному смокінгу, з привітним поглядом за скельцями окулярів – і рвучка, імпульсивна, темпераментна Тетяна, вбрана у яскраву бузкову вечірню сукню («Винен сам: закохався в Поета, ну, а я ж не така, як усі…»)

Але ж саме з контрастів і формується гармонія.
 

Друзі-колеги – автори мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА», співзасновниками якого є Юрій і Тетяна, – вітали іменинницю. Ведуча вечора Оксана Радушинська читала вірші Тетяни Череп-Пероганич, знайомила присутніх з родзинками її творчої біографії. Пісні на вірші пані Тетяни «Нам добре удвох», «Задрімала зима», «Півонії пахнуть», «Я ‒ жінка!», «Два сини» та ін. виконували гурт «Асса», Світлана Мирвода, Маркіян Свято, Оксана Євсюкова, Андрій Бондаренко, Юрій Старчевод, Василь Лютий.

Гімном-сповіддю для всіх матерів прозвучала пісня «Мамо, матусю» на вірші Тетяни Череп-Пероганич у виконанні Світлани Мирводи, присвячена мамі іменинниці, присутній на вечорі: «Мамо, матусю, до тебе горнуся, / Мамо, матусю, за тебе молюся… / Як же це добре, що є в мене ти…»

Свої вірші для іменинниці читали Лариса Петрова, Галина Фесюк, Ярина Мавка, Тетяна Іванчук, Світлана Макаревська, Галинка Верховинка. Пані Галинка розвеселила не тільки дотепними гуморесками, але й запропонувала кожному гостеві «півдеци криївки», причому пригощала з відчуттям часу – із солдатської фляги.

Земляки з Чернігівщини наповнили вечір пікантними подробицями про блискавичний шлюб Юрія і Тетяни; переконливими спогадами про потужне творче джерело в душі Тетяни, яке з дитинства струменіло в ній щирими віршами; автентичною піснею, записаною в селі Стара Басань, Бобровицького району, – на батьківщині Тетяни.

Усі гості вечора одностайно відзначали своєрідність цієї подружньої пари: уміння знаходити й об’єднувати творчі небайдужі душі, які гармонізують світ не тільки у віртуальному вимірі.

Завершальним акордом стала пісня Юрія Пероганича, яку він підготував для дружини-іменинниці. Хоча, мабуть, найбільшим подарунком для пані Тетяни стало те, що їхній син, дворічний Богданко, захоплено спостерігав дійство або дрімав під мамині вірші, ‒ але зовсім не вередував. Усі гості переконалися: зростає творче дитя.
 

Камерно, без пафосу, протягом вечора тривала благодійна акція: Оксана Радушинська і Василь Лютий, продовжуючи традицію ПОДІЛЬСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ СОТНІ, в час, «що викристалізовує з нас українців», оголосили збір коштів для придбання медпрепаратів, медичного обладнання, шкільного приладдя для мешканців частини Слобожанщини, що розділена фронтом на нашу й окуповану територію.
 

… Чому постдекаданс? Якщо «декаданс», атрибутами якого є вино і творчі вітальні, буквально тлумачиться стосовно культури як «занепад», то поезія Тетяни Череп-Пероганич, діяльність подружжя Юрія і Тетяни Пероганичів щодо популяризації творчості українців, об’днання їх у цій діяльності – це відродження справжньої щирості і духовності творців різних напрямів. Цей процес має ще камерний, самодіяльний характер. Але це надзвичайно продуктивний процес, із якого вилюдніють не тільки митці рівня Хемінгвея, а й відродиться потужна духовність нашого народу.