Жінка-УКРАЇНКА

У Будинку актора відбувся виступ академічного хору  «Хрещатик».

Назва «На біс!», була влучною, як ніколи. Бо кожен виступ учасників хору заслуговував найщиріших овацій і слів вдячності за ту любов до сцени, до пісні, яка живе в серцях артистів.

Співаки хору - фахові музиканти, дипломанти провідних вищих музичних навчальних закладів України. Цього вечора на сцену виходили неперевершені, визнані в Україні і далеко за її межами солісти Олена Кравець, Оксана Дондик, Павло Денисенко, Катерина Колєснік, Дмитро Воронов, Олена Горяінова, Наталія Полонська, Дмитро Сьомкін та ін. 

Настрою святковому вечору додавала харизматична ведуча Ольга Козловська. Варто відмітити професіоналізм концертмейстерів Віктора Бондаренка та Андрія Бондаренка.

Щиро радів успіхам своєї творчої команди художній керівник - заслужений артист України Павло Струць.

А пісню на біс, яку виконали всі учасники хору, підспівував і увесь зал. Це був концерт, який залишиться в пам’яті назавжди. Артисти не просто відпрацювали його, вони прожили кожну виконану пісню.

Більше фото:https://www.facebook.com/zhinka.ukrainka

Професійне журі з представників України, Канади та США нещодавно підвело підсумки нового, престижного міжнародного українсько-канадського літературного конкурсу «Чеканне слово Бабеля», присвяченого 125-річчю з дня народження видатного письменника Ісаака Бабеля, котрий жив в Україні у ХХ столітті. Цікавий конкурс проводився в жанрах короткого оповідання та новели, неперевершеним майстром яких був Бабель.

Організатори конкурсу – популярний часопис «Порт-Фоліо» (Канада, м. Монреаль, головний редактор – відомий український письменник Михайло Блехман), а також інші канадські й українські видання і Посольство України в Канаді.

У номінації «Новела» переміг Арсеній Троян (Україна), автор цікавого твору «Небо падає». А лауреатами стали Анна Агніч (США), що надіслала талановиту новелу «Дров’яна піч», та письменник і журналіст із Чернігова, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба – його печально-іронічна бувальщина на військову тематику «Дивний Левко» теж набрала значну кількість балів.

Микола Славинський, відомий український журналіст і письменник, секретар НСПУ, голова творчого об’єднання пригодників та фантастів,  віднедавна взяв на себе нелегку ношу – очолив видавництво Національної спілки письменників України "Український письменник", життєздатність якого через певні обставини доводиться відроджувати з нуля.

– Пане Миколо, що спонукало Вас до цього рішення?

– Пропозиція голови НСПУ Михайла Сидоржевського. До розмови з ним наводив лад у своєму садку,  навіть і на думку не спадало, що незабаром із колегами  прибиратиму – в буквальному значенні цього слова – захаращене макулатурою  приміщення видавництва. Сталося це після того, як  восьмого квітня нинішнього року ухвалою правління Спілки мене затвердили на посаду директора. Та знаєте, в житті все якось так ведеться – мріяв про філологію, але, на щастя (сьогодні  в цьому певен), склалося так, що закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка й відтоді все життя – в журналістиці. Думав повернутися після навчання на рідну Кіровоградщину, та вже після другого курсу мене запросили працювати в київську газету „Молода гвардія”, і я назавжди залишився у столиці...

Поміж святими лісами кобзарськими шляхами несли до людей правду та величну історію українського народу кобзарі.Оці незрячі гомери завжди відкривали очі зрячим людям.Осліплені в полонах та битвах козаки йшли перед козацьким військом з кобзами, піднімаючи людей на боротьбу. Ця прадавня традиція праукраїнців жива і сьогодні. На початку минулого століття Олександр Корнієвський, у містечку Мена на Чернігівщині, створив новий музичний інструмент — хроматичну концертну бандуру. Він взяв за основу кобзу Терентія Пархоменка (якого на тридцять дев'ятому році життя у 1911-му жандарми прибили) і добавив поміж струнами півтонові приструнки. Значно збільшив кількість струн, придумав і поставив на струнах демфер-перемикачі. Так сто років тому в Україні з'явився новий інструмент. За свої винаходи, майстерну гру на бандурі та крамольний інструмент він понад двадцять п'ять років загартовувався по сибірських таборах-лісах. 

Можна з упевненістю сказати, що травень – один із найулюбленіших місяців українців. Окрім того, що душа ладна співати, щодня милуючись зеленими деревами та різнобарвними квітами, так ще й стільки пам’ятних та святкових днів! От і Університет «Україна» не зрадив добрій традиції та провів своє, спільне для всеукраїнської спільноти «УУ-шників», свято – гала-концерт ХІІІ Фестивалю студентської творчості «Університетське літо – 2016». Та ще й з незнаним досі розмахом – у самому серці Києва!

21 травня 2016 року довкола сцени літньої естради «Мушля» у Маріїнському парку (вул. Грушевького, 5) було не проштовхнутися: безліч усміхнених людей різного віку з задоволенням проводили тут свій вихідний день. А завдяки тому, що своєрідним дрес-кодом заходу стало вбрання з елементами національної вишивки чи символіки, було відчуття, ніби всі присутні – члени однієї великої української університетської родини.