Головна

Катерина Бойко (Катерина Теліга)

Катерина Бойко (Катерина Теліга) — автобіографія

Катерина Василівна Бойко (літературний псевдонім Катерина Теліга) народилася 8 грудня 1990 року в селі Велика Білозерка. З дитинства захоплювалася літературою та історією. Тому в 2013 році з відзнакою закінчила історичний факультет Запорізького національного університету. В 2014 році здобула ступінь магістра історії. Зараз працюю вчителем історії.

Писати почала ще в 2004 році, коли зрозуміла, що є безліч речей, про які мовчати неможливо. З того часу не дозволяю полум’ю свого натхнення погаснути.

Катерина Бойко: Повір, ми з тобою ще заживемо!

Україно

Україно, ми з тобою майже ровесниці,
Ще й однієї долі похресниці.
Не коханки, не зрадниці і не розлучниці,
Ми власної гордості заручниці.

Хоч іноді падали, та завжди піднімалися,
Слізьми не плакали й ніколи не здавалися.
Поступово прокладали свою дорогу,
Молячись, і дякуючи за все Богу.

Ми з тобою прагнули гармоній й миру
Й для цього віддавали всю свою силу.
Гостинно усіх завжди зустрічали
Й найкраще друзям своїм дарували.

Україно, ти завжди будеш у серці моєму,
Повір, ми з тобою ще заживемо!
Без хаосу, бідності і без війни,
Ще синітиме небо й колоситися будуть жовтобокі лани.

Поезія Катерини Теліги

літо обіцяло

кажеш боляче
грудка сонця у грудях пече
червень щедрий легінь
повні кишені черешень
пригощайся бери каже ще
насолоджуйся наче
це не просто ягоди
бризки часу в кишені
їж каже їж
випльовуючи кісточки через плече
ось тобі інь
ось тобі янь

літо обіцяло серпантинову безкінечність
смагляву байдужість на пальцях і шкірі
від так на світлинах
обіцяло бути розкутим і відвертим беззаперечно
розбурхувати буденність солоною хвилею
котитися повільно-повільно
миля за милею
час від часу сповільнюючи плин
запашним мангальним димом

Об'єднати вміст