Ольга Тимофієва (Ужгород) – поетеса. Член Національної спілки журналістів України, Закарпатської обласної спілки письменників. Методист кабінету дошкільної і початкової освіти Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відмінник народної освіти України.
Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна, народилася 17 жовтня 1985 року в смт. Соснове на Рівненщині. Закінчила Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Філософія. Релігієзнавство», згодом здобула спеціальність «Хорове диригування» в Інституті мистецтв РДГУ та магістра журналістики в МЕГУ.
Працює головним редактором телерадіокомпанії «Березне» (Рівненська область).
Тетяна Грищук народилася і мешкає у місті Старокостянтинові Хмельницької області. Професійна діяльність пов’язана зі сферою земельного кадастру. Серед захоплень для душі – кулінарія, вирощування квітів та вазонів, гарна пісня, плетіння гачком, іграшки handmade. Найбільшою цінністю свого життя Тетяна вважає родину та друзів. А найкращою рисою вдачі – життєрадісність.
Якщо писати біографію за усіма законами ділового стилю, то певне варто розпочати із дати народження. Людмила Ґрацієвська з’явилася на світ не так давно, усього кілька років тому, приблизно у 2012. Її появі передували роки не надто активних роздумів про те чи взагалі є зміст їй (чи комусь схожому на неї) бути. Але все стається так, як повинно статися і саме тоді, коли повинно.
Я – українка, словянського роду, Галина Петрівна Фесюк народилася у селі Пили 16 серпня 1964 року.
Член правління української асоціації письменників, Президент Благодійної організації "Розточани", головний спеціаліст відділу культури і туризму Жовківської районної державної адміністрації, спеціаліст із охорони культурної спадщини, музеїв та туризму у Жовківському районі.
Учасник міжнародних та всеукраїнських літературних вечорів, форумів, виставок, прес-конференцій та тематичних конференцій.
Оксана Богданівна Максимів народилася 7 лютого 1986 на Івано-Франківщині у селі Росільна Богородчанського району — красивій місцевості біля підніжжя Карпатських гір.
Навчалася у місцевій школі. З 2003 по 2008 р. — студентка художнього відділення Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де здобувала фах дизайнера одягу і викладача художніх дисциплін.
Ірина Вороняк народилася 12 березня 1975 року у Старому Самборі Львівської області.
Дитинство
Кажуть, що основні риси характеру формуються у людини до п’яти років від народження. Я до 4 з «хвостиком» росла у бабці в селі Бабино Самбірського району. Там мене навчили прокидатися вранці: село перед самісіньким Самбором, і всі живуть з продажу городини: перша зелена цибуля, огірки, кріп і т.д. на базарах довколишніх райцентрів – з Бабини. І нині це як знак якості – без хімдобрив, і без ГМО. Мені купили поливалку, і я стала частинкою маленького родинного АПК.
Віталія Савченко, народилася 29 квітня 1970 року в місті Запоріжжя, виросла і навчалася в с. Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області.
З 1988 року проживає в м. Івано-Франківськ.
Працювала коректором-випусковим Богородчанської районної газети "Нове життя", операторм комп"ютерного набору в Івано-Франківській міській газеті "Західний кур'єр", в приватній фірмі по проектуванню та виготовленню меблів, менеджером з продажу.
Народилася 21 травня 1978 на Тернопільщині. Шкільні роки пройшли у селі В.Ходачків Козівського району, Тернопільської області. З 1995 року проживаю у місті Тернопіль.
Освіта:
1995–2000 — Тернопільська академія народного господарства (сьогодні ТНЕУ), місто Тернопіль, Економіка промислових підприємств. Спеціальність – економіст.
Навчання на курсах «Комп’ютерної графіки та дизайну» Тернопільського політехнічого університету імені Пулюя (2007).
Я, Аніщенко (Дубина) Оксана Олександрівна, народилася 12 березня 1985 року в селі Тупичів, Чернігівської області, Городнянського району в сім'ї робітників. Мати – Дубина Людмила Василівна 11.04.1957 року народження працювала ревізором СПО, на сьогодні пенсіонер. Батько – Дубина Олександр Васильович 22.05.1958 року народження, працював трактористом на бульдозері в сільському машинно-тракторному парку, помер від раку легенів 08.06.2013 року.
Скільки себе пам’ятає, Слава Світова постійно займалася пошуками свого Я в цьому великому й незвіданому світі. Її щасливе дитинство не знало, що таке дитсадок, зате чудово пізнало глибину калюж після дощу, заборонений смак сусідських яблук і свободу. Тоді як інші діти мріяли стати вчителями, медсестрами, зрештою, космонавтами, Слава – експериментувала. Вивчала тілобудову піддослідних жаб, пекла пляцки з піску, фарбувала лялькам волосся і читала.