Молитва
Мій Господи, пришли мені якусь думку світлу і тиху,
пролий світло у моє єство, у мої думки і чуття!
Боже, наповни мене своїм милосердям і мудрістю!
Господи, навчи мене, як іти, як діяти за волею Твоєю найвищою…
Казочка про листочок
Захотів маленький зелений листочок політати. Він народився навесні, коли у синьому небі розквітла тепла посмішка сонця. Набирався сили, зростав, грався у піжмурки з дощами, у лови – з вітрами. От тільки вітри завжди-завжди ловили його, а листочок жодного з вітрів не міг зловити, бо його не пускала мама-гілочка, тримала його за ніжку міцно-преміцно, тільки погойдувалася злегка від пошаркувань і дотиків вітерця.
Одного разу до листочка завітав несподіваний гість – жовтий метелик. Він був завбільшки як сам листочок, проте його тоненькі крила тріпотіли, ніжно погойдувалися.
- Привіт! Як справи? – запитав метелик.
- Чудово!
Любов ДОЛИК. Щастя. – Львів: ВК «АРС», 2013. – 96 с.
Аутотренінг
- Переключи на "Інтер"!
- Ні, не переключу.
- А чому?
- Бо мене нема. Я померла.
Так довів. Так, що не могла і не хотіла виконувати навіть такі смішні, елементарні його прохання.
А потім від сказаного слова, що вирвалося несподіваним відкриттям, усвідомила: МИ З ТОБОЮПОМЕРЛИ. Насправді.
Істерики, сварки, намагання добитися до чогось живого і теплого, що колись поєднало нас, були такими тривалими і такими марними... бо ми померли. Давно уже. Просто не помічали і не розуміли, що з нами відбулося.
А знаєш що я ще зрозуміла? Класно бути мертвою! Нічого не тривожить, не дратує, болить. І нічого боятися уже не треба. Я нарешті вільна.