Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Афонін Олександр
Олександр Афонін: «Держава повинна займатися популяризацією читання, а не фінансувати видання книжок»
Олександр Афонін знає про сучасний стан книжки в Україні від А до Я. «А» — це Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка переобирає його президентом 20 років поспіль. «Я» — ліричний герой його віршів українською і російською. Вірші соціальні до сарказму або мелодійні настільки, що стають піснями. Пан Олександр має своє законсервоване видавництво, адже на громадській посаді не можна займатися бізнесом. Олександр Афонін працює під гаслом «Повернімо суспільству книгу, нації розум, Україні майбутнє».
Порошенко сформував новий Комітет щорічної книжкової премії (склад)
Вересень 25, 2014 - 21:03 — perohanych
Президент України Петро Порошенко затвердив новий персональний склад Комітету зі щорічної премії Президента "Українська книжка року".
Відповідний указ розміщено на офіційному сайті Глави держави.
Так, головою Комітету (за згодою) Порошенко призначив письменника, голову Товариства зв'язків з українцями за межами України "Україна - Світ" Івана Драча, а його заступником - президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна.
Олександр Афонін — поет, громадський діяч
Олександр Васильович Афонін (народився 6 вересня 1954 року в смт. Вільча Поліського району Київської області) — український громадський діяч у сфері книговидання.
Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.
За активну громадсько-політичну діяльність, особистий внесок у розвиток національного книговидання О. В. Афоніна нагороджено орденами «За заслуги» ІІІ та II ступенів, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник культури України».
«Перетнулись і поговорили...
Перетнулись і поговорили...
Той - про це, а цей йому - про те.
Про старе вже, давнє й відболіле,
Про буденне, звичне і просте.
Про сім'ю, онуків... Сивочолі
Тему лиш обходили одну,
Бо не вистачало місця болю
Знову говорити про війну.
Враз замовкли, пауза повисла,
Й смутку в їх очах немає меж...
Руки одне одному потисли,
Думаючи про одне і те ж.
Розійшлись... Старечою ходою
Поплелись, немов у напівсні.
Їх сини ставали десь до бою
В ворогом нав'язаній війні...
