Руслан Трач – самобутній фотограф-філософ, який силу природи і рідних йому Карпат передає мовою якісного етнофентезі і символом.
Коди, знаки через силует – цим Руслан заворожив глядача у своїх проектах «Инчий світ», «Сім ночей», зараз же митець здивував не менше – він створює етнічні мандали, в основі яких зовнішні образи живої або ж олюдненої природи прочитуються через симетричність.
Кора, розлам стовбура, намерзлий лід – все це виступає фрагментом послання, і тільки об'єднавши чи продублювавши їх Руслан Трач отримує цілісний код відчутої ним дійсності. Більшість його композицій – відцентрові і з виразним солярним (сонячним) спрямуванням, в частині прочитується натяк на візуальні символи-знаки української культури.
…А коли ми запливаємо в сон – як у тиху і приємну ріку, там немає війни, болю і крику. Там є світ, який ще не знає, що таке зло, і там душа може розгорнутися з пелюшок стриманості і трохи подихати. А коли сон дуже приємний – прокидатися не хочеться. А коли прокидаєшся і дивишся, що від ранку уже статися встигло – думаєш: «Лиш би це був сон». Це сон, сон, від якого мусимо прокинутися, і згадати, що сила – не в зброї, а відвага – не в злості…
***
Зробилося світло. Кавалками світ закрутився,
І спогад про давнє з мальованих вийшов мисок.
Він виросте гуцулом - той, що тепер народився,
Де трісла шкарлупа - не впала душа на пісок.
Роботу героїні порталу «Жінка–УКРАЇНКА» Альвіни Селютіної опублікував у журнал National Geographic Ukraine (січень 2015).
На жаль, це останнє число цього журналу в Україні.
Вітаємо Альвіну з такою чудовою новиною у її творчому житті і з дозволу авторки публікуємо її роботу.
Анна Сенік (псевдонім Ładna Kobieta) — фотограф-патріот, бо своїми роботами професійно доносить до нас життєфарби минулого, аби мали уявлення, пам’ятали, берегли, все те, що мала, має і буде мати ненька-Україна.
Народні костюми, традиції, почуття, людські стосунки - все це вміло відображено в роботах фотомайстра. Підтвердження сказаному - нова серія робіт «УНР.Кохання».
Окрім мистецької роботи, Анна Сенік веде активно й громадську. Особливо в цей нелегкий для країни час. Має неймовірну здатність водночас підтримувати тих, кому це найбільше потрібно і корисним, і цікавим.
Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.
"Повстанський Великдень" від неперевершеної у своїй справі Анни Сенік (Ładna Kobieta) хвилює і бентежить. Як проходила ця робота розповідає сама фотограф:
«Найбільшим моїм натхнення в цій роботі, був вітальний текст із Великодньої повстанської листівки від 3 травня 1948 р. - від друга Тигра другові Юрку. Чудові, піднесені, глибокі і натхненні слова! Цей тексти ми і використали під час створення відео про зйомки, за що дуже дякую Андрію Приймаченку».
ХРИСТОС ВОСКРЕС - ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!
Руслан Трач – фотограф з душею лірика. Людина, яка бачить прекрасне навіть в тому, повз що часом ми проходимо, не звертаючи уваги.
Він українець в повному значенні цього слова. Його творча праця приклад того, як треба любити рідну землю, цінувати те, що у спадок дісталося від пращурів.
Світлини його авторства – це цілі історії, які беруть у полон своєю глибиною, змістом, ідеєю.
Сьогодні пропонуємо надихнутися неймовірною красою Івано-Франківщини.
А ще радимо скористатися в буденності порадою від пана Руслана:
— Активніше вертимо головою по сторонах – так шанс побачити шось красиве і цікаве збільшиться!