24 листопада 2017 року в Києві в кінозалі «Оскар» (ТЦ «Guliver») відбулася кінопрем’єра повнометражного документального фільму «Невидимий батальйон» про участь українських жінок у війні з Росією.
Назва фільму «Невидимий батальйон» пов’язана з тим, що жінки воюють у складі ЗСУ на Донбасі, але законодавчо ця ситуація не забезпечена, тому право жінки на захист Батьківщини піддається дискримінації.
Вíкна сьогодні ридають свічками,
Світло від них неспокійне, тремтливе –
Пам’яті біль не вгасає з роками,
Правда не гоїть болючі надриви.Правда дозує ковтками отрути,
Як забирали останнє, шакáли –
Розумом це неможливо збагнути,
Бо не орда, а “свої” убивали.Борщ із кропиви, відрóсток калини,
Жолудь торішній, морозом прибитий…
Тут без хрестів вимирали родини,
Цвіт українства, міцний, працьовитий.
18 листопада у затишку творчої майстерні «Світлиця», що розташована на території аутлет-містечка «Мануфактура» (http://manufactura.ua/ru/) пройшла презентація першої книги молодої письменниці Галини ТЕЛИЧУК.
«Це найперша казка у віршах, яку я написала для свого маленького сина. Символічно, що видання – персоналізоване, і кожна мама може прочитати своєму малюку казку саме для нього».
«Таємне життя Святого Миколая» видається двома мовами – українською і російською. Галина – професійний перекладач, тому не дивно, що кожна версія має свою неповторну атмосферу і енергетику. У адаптованій російськомовній версії – головний герой Дід Мороз.
На старому ослінчику – винесла вранці із сіней –
моя бабця сидить – аж до смерку, до смерті сидить…
І пригадує рік тридцять третій – тримає насіння,
що спасінням їй стало – продовжило наш родовід.
Розриває мовчанку сусідка – гукає з-за тину:
- Галю, знову твої забарилися? Довго сидиш…
А бабуся – ні слова. Лиш усміх – блаженно-дитинний,
і насіння в долоні – тепліше, тепліше... «Ось лиш
хай приїдуть – скажу». Вже несила терпіти-тримати,
вже несила носити в собі цю страшну таїну.
Сива жінка і спогад. Старенька бабуся і мати.
Сива дівчинка просить у мачухи – хоч би одну,
лиш одну насінину, посадить її тишком-нишком.
Кляті зайди не знайдуть – вона ж проросте навесні.
Почекає іще – день, годину, хвилину, ще трішки…
- Галю, довго сидиш…
Бабо, знову ти снишся мені.
Анна Багряна,
23.11.15, Софія
Іноді Валентин замислювався над тим, що спонукає його брати в руки рушницю й іти на полювання. Пояснити це ніяк не міг. Азарт, давній інстинкт мисливця, що переданий предками, група крові, ствердження себе як чоловіка, – що з цього впливало найбільше, не знав. Думка ця його не мучила, ні. Ні̀коли було глибоко замислюватися над причинами – мав багато обов’язків, тяжко працював, то, певно, шукав відпочинку. Збирався гурт затятих мисливців, його друзів давніх, вибирали місцевість, де водилася дичина, брали добру зброю і їхали добрими машинами на полювання.
Упольовували щось чи ні, неважливо. Набирали ж із собою всіляких наїдків і напитків – і розкошували. Навколо – природа, на столі – потрави, а ще передчуття отого азарту, який викликає збудження тіла й духу. Десь причаївся звір, він не знає, що комусь для розваги й адреналіну потрібне його життя. Але він завжди відчуває небезпеку й ховається в лісовій глушині. А ти, людина, – цар природи, вишукуєш його, зацьковуєш – і відчуваєш свою вищість і перевагу.
Валентин кайфував від передчуття перемоги.
У Дніпрі відбулась презентація другої книги трилогії «Скарби Примарних островів» письменниці, журналіста, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко, лауреата престижних літературних премій та переможця міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Нагадаю, що у 2017-му році наказом Міністерства освіти і науки України «Скарби Примарних островів» було рекомендовано для вивчення у 9-му класі в програмі з української літератури.
«Кохана Пустельного Вітру» – нетипове українське фентезі, що розповідає про морські пригоди, піщані й крижані пустелі, нескінченні шляхи, і незабутні подорожі.
– Наталіє, а як ти відчуваєш: в тобі більше від письменника чи від науковця?
Складно сказати... Я реалізуюся в обох сферах і не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки. До того ж вони насправді один одному більше допомагають, а не суперечать.
Письменник повинен мати розвинену інтуїцію, яка неабияк стає у пригоді, коли займаєшся і науковими дослідженнями. А науковець – це логік, людина, яка чітко розуміє, що таке причинно-наслідкові зв'язки. І повірте, це надбання також дуже важливе для письменника, щоб розуміти, що і чому відбувається у його світі саме так, як автор це бачить.
18 листопада 2017 року у музеї відбулася презентація книги Валентина Андрійовича та Оксани Валентинівни Яблонських "Нескорена Волинь" за участю Володимира Сергійчука, Володимира Шовкошитного, Станіслава Бондаренка.
Волинська трагедія в контексті 100-річчя Української революції та 75-річчя виникнення УПА викладена на основі історичних джерел, офіційних видань, матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, особистих даних.
Книга вийшла у видавництві "Український пріоритет".
За інформацією Національного музею літератури
"Душа народу незнищенна! Як Божий дар, як Божий дар!"
Вірші Анатолія Матвійчука. Читає Руслана Федюк
19 листопада 2017 року в Києві в «Українському домі» відбувся перший етно-музичний фестиваль «Віртуози фолку» за участю понад 200 музикантів, народних майстрів та митців з усієї України.
Фестиваль засвідчив потужну хвилю відродження народних традицій та автентичного фольклору, а також інтерпретацію українських етнічних мотивів у рокових та джазових стилях.
Колективи та солісти виступали на Київ-етно-мюзік-фест у трьох номінаціях: сольний або ансамблевий спів, солісти-інструменталісти (етно-духові інструменти, цимбали, старосвітська бандура, кобза Вересая, торбан, ліра, бандура академічна, струнно-смичкові інструменти), інструментальні та вокально-інструментальні ансамблі.