Жінка-УКРАЇНКА

Стільки смутку у тебе в очах,
Україно, моя рідна ненько.
Чом поріс чемерицею шлях
Й розкроїлося навпіл серденько?

Як втомила тебе круговерть:
Знову й знову виборювать волю.
Але сили - не випиті вщерть,
І ми вкотре куєм собі долю.

Наймужніші, хоробрі серця
Захищають в боях Батьківщину.
А ми просим уклінно Творця
Не покинути їх в цю годину.

Любий Боже, твої ми раби,
Свої погляди горнем до неба:
Україну врятуй від журби!
Просим Миру... а більше не треба.

І щодня тисячі молитов
Світлим димом по небу мандрують.
Тільки віра і світла любов
Нас від чорного зла порятують.