Жінка-УКРАЇНКА

Вірю в майбутнє твоє, Україно,
Що високо в небі зорею сія.
І де б не була, та до тебе лиш лину
Душею і серцем, і думкою я.

Хотіли з обличчя Землі тебе стерти,
У ярма тяжкії народ запрягти.
Та доньки й сини не дали тобі вмерти,
Поклали життя, тільки б далі йшла ти.

І сяйвом величним засяяла знову
На цілу Європу, на весь білий світ.
Розквітла і наша співучая мова,
Неначе калини весняної цвіт.

Ми будемо жити у нашій країні,
Плекати свою солов’їную мову.
І будемо гордо іти у майбутнє
В братерстві, єднанні й любові.

Я вірю у долю твою, Україно,
Що високо в небі зорею сія.
І де б не була, та до тебе лиш лину
Душею і серцем, і думкою я.