Жінка-УКРАЇНКА

Теплого знайомства, лиш мить:
Кілька зустрічей в сонячні дні,
А серце щемить і болить,
Бо Ви вже там, а ми ще тут на землі.
Дружніх розмов і слів ввірвалася нить
І за вікном сніговії сумні.
Вам вже не написати й не подзвонить
Листи не читають в труні.

Не вірю я, усе ж не вірю:
Звучать ще віршів живі слова.
Відлетіли Ви у вирій? Я не вірю.
Пісня й посмішка, іще жива.
Не вірю я, усе ж не вірю:
Кричу я Вам такі слова.
Відлетіли Ви у вирій? Я не вірю.
Ще тепла пам‘ять, ще музика жива.

Юрій Мостовий