Жінка-УКРАЇНКА

Сьогодні дуже багато розмов про патріотизм, про країну, про своє відношення до Батьківщини.

Деякі особи, язик не повертається назвати їх людьми, кричать: «А что страна для мєня сдєлала?»

А коли запитуєш: «А ти? Ти що для країни зробив? Для оточуючих? Для свого дому, подвір'я, для людей?».

І подумалося, про те, що перш ніж щось від країни вимагати, треба мабуть щось їй дати. Щось для неї зробити. Безкоштовно. Просто для того, щоб вона стала кращою.

Я, наприклад, малюю у своєму під'їзді на стінах гарні малюнки. Щоб прикрасити його, щоб визвати посмішку у сусідів та гостей нашого дому. Щоб було охайно і було приємно повертатись додому.

Ось:

А ще, ми з сусідами розбили квітник у дворі та позаду будинку. Ми прибарємо та садимо квітки, ми змайстрували дитячу площадку, та таку, що батькі із сусідніх будинків ідуть до нас з діточками.

Ми годуємо котиків, які не вештаються по мусорках та дворах, а граються у нашому квітнику (за що сусід, по-доброму, іноді, поливає іх, мов квітки, водою, щоб сильно не бешкетували).

Я пишу вірші та дарую іх громаді. То в школу подарую, то на стенді вивішую на площі. Де світлини наших загиблих героїв. Я навіть не підписуюсь. А просто вірш. Просто така ось подяка нашим  загиблим захисникам.

Я  щось роблю. А ви?

Люди, які запитують : “Що для них зробила країна ? “ - то егоїсти, які самі звикли лише отримувати, нічого не даючи на заміну. І думається мені, вони навіть для себе лінуються щось зробити. Прибери сміття під дверима своєї квартири та у під'їзді. Прибери коло нього. Не сміти.

Хіба це так важко? Ні.

Багато хто навіть і не замислюється, що країна починається з тебе. З мене. З кожного із нас. Країна то є ми!

Я - країна, ти - країна, він — країна.

Тож спробуйте полюбити себе, свій дім, своїх земляків та свою країну. І тоді ми разом зможемо зробити її кращою. І тоді не зможуть нами керувати “щурі”, тому що ми із самоповаги їх не вибератимемо до влади. Все просто, чи не так?