Жінка-УКРАЇНКА

Наш чотовий – чоловік з химерами
Коли над полем бою сходить сонце
Він каже що це на дальньому блокпосту запалили шину
Місяць у нього це горло крупнокаліберної гармати
А море – це розплавлене олово
Чому воно солоне?
Тому що у ньому наші сльози піт сеча і кров -
Воно протікає крізь нас.

Химерний чоловік погодьтеся
Але сьогодні він сам себе перевершив
Коли рано-вранці зайшов до нашого намету і сказав
Все – сьогодні війни не буде – 
Так сказали по телевізору
На цілих три доби зупиняється війна.

Ми тут давно помітили
Що люди діляться на людей і людей з телевізора
Ми не любимо дивитися на людей з телевізора
Вони якісь несправжні з них дуже погані актори
Зрештою – у нас немає телевізора
А якби й був то ми дивилися б мультфільми (вони правдивіші)
Чи у світі тварин (там більше добра і життя).

Ми саме приводили до ладу свою зброю і амуніцію
Коли химерний чотовий ошелешив нас не менш химерною новиною
Кулеметна стрічка завмерла в руках у кулеметника Василя з Кременця
І його другого номера Сашка з Боярки
А потім наїжачилася як спина доісторичної істоти
Чотири ручних гранати які крадькома визирали з підсумка 
Гранатометника Макса з Луганська
Коли почули таке поховалися в підсумок наче злякані кошенята.

Ви пробували зупинити швидкісний потяг
Поклавши на рейси монету?
Ви казали сонцю - постій отут не рухайся
У мене сьогодні ще так багато справ
Ви благали жінку яка зібралася народжувати - 
Дорогу перемело повитуха запізнюється почекай ще три дні.

Дитина мусить народитися
Потяг повинен доїхати до своєї кінцевої зупинки
Сонце має догоріти наче палаюча шина
А на зміну дню небо викотить на позицію
Крупнокаліберну гармату місяця
І попелом осиплеться ніч.

…В день коли не було війни
Ми втратили другого номера
Кулеметника Сашка з Боярки
І гранатометника Макса з Луганська
Кулі прилетіли з по той бік війни
Наче злі шершні
Вжалили Сашка в шию
А Макса в серце
Мабуть на тому боці не знайшлося химерного чотового
Який розносить химерні новини що війни немає
Або ж вони дивляться інші програми
Чи у них просто зламався телевізор.

Борис Гуменюк