Зажурилась, стоїть біля тину
Молодиця, вродлива жона.
Біль ховає у чорну хустину,
Голосить безголоса, німа.
Народила дітей і немає,
На землі тільки крові їх слід…
Скільки вас ще загине? - ридає,
І червоним стає білий світ.
Приспів:
Не журись, не хились біля тину,
Моя неньо, весни першоцвіт,
Ми Тебе збережемо, єдину,
І Пророка святий заповіт.
На світанні, у світлі багрянім
Розквітає весни першоцвіт,
В мерехтливому колі вогнянім
Визріває полум’яний плід.
В нім пульсує Тарасова мрія
І підхмарні Дніпра береги,
Омофором покрий нас, Марія,
Схід і захід, степи навкруги.
Приспів:
Не журись, не хились біля тину,
Моя неньо, весни першоцвіт,
Ми Тебе збережемо, єдину,
І Пророка святий заповіт.