Жінка-УКРАЇНКА

З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.

На обкладинці квіти – півники, улюблені з дитинства, наче повіяло знайомим ароматом, ніжним, гіркуватим. Вишукані квіти, які ростуть в простісіньких українських селах поряд з городиною. Ось і ти, Таню, така проста українська дівчина і така вишукана поетеса – як ті іриси, що даруєш.

В цій маленькій книжечці – безодня кохання, всесвіт любові, океан ніжності, веселка радості, феєрверк почуттів! Жіночі примхи, жіноча мудрість, відвертість і таємничість, згадки і мрії, сльози і сміх – щастя!

Таню, ти написала геніальну річ. Інтимну і цнотливу. Подібного твору про кохання я ще не стрічала досі, та й навряд вже зустріну. Ти сколихнула в моїй душі пронизливі відчуття, таке бентежне хвилювання… І радість: нарешті ледачі Амури не промахнулися, поцілили влучно, і тепер мені радісно спостерігати ваше з Юрою кохання, з якого народилися твої вірші, прекрасні «Іриси», чудовий Богданчик.

Повір, «Іриси для коханого» – найкраща книжка. Моя улюблена.

Світлана Макаревська