Жінка-УКРАЇНКА

Два майдани. На одному — пісня,
Клич свободи, дзвони боротьби,
А на другім — плі-снява зловісна,
Хахлашня, перевертні, раби.

На майдані першому — громада,
Вся земля — від Ялти до Ужá,
А на другому — ганьба і зрада,
Правдою маскована олжа.

Вільні люди на своїм майдані
З Богом розмовляють на зорі,
Біля них стоять голодні, гнані,
Мовчазні донецькі шахтарі.

Шахтарі, брати мої мозольні,
Не на той майдан вас привезли,
Вашу правду поховали в штольні
І накрили скибами золи.

Не мовчіть, підносьте очі вгору!
Я вас бачу, знаю і люблю.
Виплюньте гірку й глевку покору,
Наче хліб з трутизни й кукілю!

Не мовчіть, вставайте в наші лави,
Не туліться до нових ікон —
Зупиняйте слово їх лукаве,
Блеяне в трибунний мікрофон!

Вчора вас волали до Європи,
А сьогодні — під Москву женуть
Криводушні Путіна холопи,
Приболящі на плебейську нудь.

Шахтарі, збудіться! Годі спати,
Випростайте кості гордих спин,
Підіпріть степи, Дніпро, Карпати,
Два майдани оберніть в один.

Дмитро Павличко,
16.ХІІ.2013

http://slovoprosvity.org