Жінка-УКРАЇНКА

11 березня у Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулися наукові читання «Шевченківські традиції на Буковині», присвячені постаті Тараса Шевченка. Провідні вчені-філологи ЧНУ ділилися міркуваннями про те, яка ж роль Шевченка у формуванні українського суспільства, окреслили штрихи до сучасного прочитання Тараса Шевченка як поета і громадянина та та проаналізували вплив Тараса Шевченка на сучасне йому та прийдешні покоління.

У час, коли в країні говорить зброя і силовий вплив – таке слово, як Шевченкове, звучить і розуміється зовсім по-іншому, а тому – особливо потрібне. Так, відкриваючи наукові читання, декан філологічного факультету, професор Борис Бунчук відзначив: «Шевченко – це наш захист, Шевченко – це наша зброя, зрештою, Шевченко – це Україна».

Саме за Шевченковим словом зараз іде нація,і це неспроста, - зауважив ректор Чернівецького національного університету, професор Степан Мельничук: «Нам як ніколи потрібна єдність – єдність суспільства, єдність душ. Хто як не Шевченко має нас об’єднати в такий час. Його слово справді священне».

Привітав учасників поетичних читань також голова Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка: «Збуваються пророчі слова Тараса: «Борітеся – поборете!» Сьогоднішні читання доведуть, що творчість Шевченка – це Біблія українського народу».

Першим з науковою доповіддю виступив завідувач кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ, професор Володимир Антофійчук, який охарактеризував постать Тараса Шевченка як поета, громадянина. «Шевченко відвернув від забуття цілу націю, врятував цілий народ. Він назавжди став зразком самовідданого служіння нації і водночас утвердження свого «я» в умовах блокади чужоземною культурою. Шевченко ставив собі за основну мету не так показати сьогочасне, як відкрити минуле, показати українцям «чиї вони діти», а найвищий сенс своєї творчості вбачав у тому, аби відкрити в людині духовне начало, дане їй з первовіку», - розповів Володимир Іванович.

Далі виступив професор філології Богдан Мельничук, який познайомив присутніх з першим томом «Шевченківської енциклопедії», шість томів якої уже вийшли у Києві. У виступі Богдан Іванович навів і охарактеризував самостійні висловлювання про Тараса Шевченка і детально розповів про художню шевченкіану як феномен світової літератури. Також у доповіді розкрито внесок буковинців у розвиток слова, сказаного про Шевченка, – такими авторами є Юрій Федькович, Осип Маковей, Дмитро Загул та ін. Абсолютно унікальна у світовій практиці невольнича шевченкіана, яку найвиразніше представляє творчість Тараса Мельничука – також детально охарактеризована і зіставлена з загальним контекстом.

Доповідь професора кафедри історії та культури української мови філологічного факультету ЧНУ Марії Скаб «Тарас Шевченко – духовний ідеал українців» відповіла на одне з найважливіших питань шевченкознавства: чим була для цього письменника душа, що вважав святим і чому його творчість так часто порівнюють зі Святим Письмом не тільки при аналізі біблійних алюзій, але і говорячи про вплив «Кобзаря» на свідомість українця.

«Осип Маковей як дослідник творчості Тараса Шевченка» – ця тема була порушена і детально розкрита впродовж наукових читань доцентом Олександром Поповичем, який зазначив: «Осип Маковей у поетичній творчості часто апелює до Шевченка, у значній частині прози Маковея також бачимо постать Тараса Шевченка, не менш цікавий нам Осип Маковей і як дослідник і популяризатор творчості Тараса Шевченка».

Доцент кафедри української літератури Ярослава Мельничук присвятила свій виступ темі «Тарас Шевченко і Ольга Кобилянська: перегук поколінь». «Їх розділяє рівно 50 років – отже, ці письменники – різні покоління, проте між ними існує тісний зв’язок», - зазначила Ярослава Богданівна на початку свого наукового виступу і розповіла про те, що «Кобзар» Шевченка (поруч з «Євангеліє» і «Фаустом» Гете) – в трійці читацьких пріоритетів Ольги Юліанівни, сама Кобилянська часто цитує Шевченка в особистому щоденнику, цей письменник був для Кобилянської еталоном у вивченні української мови і Ольга Кобилянська була першим перекладачем творів Шевченка на німецьку мову – на жаль, ці переклади досі не опубліковані.

Доповіді, виголошені на наукових читаннях, тільки підтвердили думку про те, що постать Тараса Шевченка – поза часами: щиро живучи сучасним, він наблизив і глибоко розкрив славне минуле і водночас передбачив майбутнє – його слово залишається невичерпним. Завершилися наукові читання виконанням Гімну України.

Іванна СТЕФ’ЮК