Жінка-УКРАЇНКА

Мені наснилось, що вони зустрілись 
Убитий в Крутах й вірменин Сергій. 
В саду едемськім на травичці всілись: 
"За що тебе? " "За Україну, друже мій. " 
"Ти знаєш і мене за неї вбили, 
Та це було вже років майже сто. 
Тоді померли ми, щоб ви нам жили. 
А вас вбивають... Вас тепер за що?" 
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш, 
Як біло-біло в нас цвітуть сади. 
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ... 
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди." 
"А я ще ввечері узяв дівча за руку 
Й тихенько так до серця притулив. 
Тоді не знав, що Бог уже розлуку 
Навіки на землі нам присудив. 
Під Крутами стояли ми стіною. 
В очах не страх, а злість до ворогів. 
Большевики готовились до бою, 
Я йшов на смерть... а жити так хотів." 
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди. 
Я вірменин, а теж Вкраїни – син. 
Не мав у серці й крапельки облуди, 
За те й убив мене проклятий поганин." 
...Мені наснилось, що вони зустрілись. 
Убитий в Крутах й бородань Сергій. 
В саду едемськім на травичці всілись: 
"За Україну нас вбивають, брате мій." 

Оксана Максимишин-Корабель