Співачка Таїсія Повалій вже близько року живе у РФ. На даний момент артистка має намір працювати над російським проектом «Точь-в-точь», повідомляють Патріоти України.
В одному зі своїх недавніх інтерв’ю артистка розповіла про те, що планує і далі жити в Москві. Пояснила це тим, що на території України жити стало небезпечно. Повалій вважає, що через часті гастролей в Росію вона стала небажаною особою в Україні, тому найближчим часом зірка зі своїм чоловіком не мають наміру повертатися на рідну землю.
У Кам'янець-Подільській кав'ярні «Coffete» діє дебютна виставка кам’янецького фотографа, учасника фотоклубу «Погляд» Олега Сінькова.
«Книга на дотик» – саме так автор назвав свою експозицію. На світлинах, які представлені на розгляд присутніх, відвідувачі кав’ярні можуть впізнати творчих людей нашого міста, зокрема учасників молодого, але вже досить відомого у нашому місті об’єднання «Phoenix», яке згуртувало митців слова і пензля.
16 лютого в приміщенні готельно-ресторанного комплексу «У Домінікана» (м.Кам’янець-Подільський) відбулась презентація другого випуску літературно-мистецького альманаху «PHOENIX». Захід відбувся у два блоки: перший – власне презентація, другий – літературні читання. Видання презентували громадськості за участі творчої інтелігенції міста, фотографів, ЗМІ та й просто поціновувачів літератури. На такий аншлаг організатори навіть не могли сподіватися - в залі не було жодного вільного місця. Спочатку редколегія альманаху запропонувала присутнім згадати, як все починалося за допомогою відеоролику, який зняв про творче об’єднання відомий кам’янецький режисер Андрій Заєць. Після того головний редактор «PHOENIX» Віоліна Ситнік розповіла, чим же відрізняється другий випуск від першого, а це: другий том суттєво побільшав – аж 100 сторінок; збільшився й тираж (зі 100 примірників до 150).
20 лютого, о 19.00, в київському салоні-галереї «Енігма» (вул. Драйзера,
34/51) відбудеться вечір, присвячений 100-річчю створення твору
Ігоря Северянин «Увертюра».
На вечорі будуть представлені авторські живописні роботи Єви Бахар із серії «Ягідка», а також картина Олексія Бреуса «Ананаси в шампанському».
Прозвучать музичні композиції на вірші поетів срібної доби. Вступне слово буде надано батькові світового тральфреалізму, художнику Валерію Голейку.
Політика нищення і ліквідації всього українського відбувається не лише на території окупованого Криму і Донбасу.
Влада Російської Федерації змусило саморозпуститись Наукове товариство Тараса Шевченка, солідну науково – дослідницьку установу, що була зареєстрована і працювала в Росії з 2010 року. Наукове товариство Тараса Шевченка об’єднувало україністів зі всієї Росії, мало відділення в багатьох містах Російської Федерації.
У рамках проекту «Атмосфера Марка Вовчка» стартував всеукраїнський конкурс ілюстрацій до творів цієї видатної української письменниці.
Усі роботи оцінить професійне журі, до складу якого увійшли: Владислав Єрко, художник-ілюстратор «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Лариса Кантемірова, директор меморіального будинку-музею Марка Вовчка, м. Нальчик, Ірина Міщенко, проректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, Петро Гогуля, директор будинку-музею Марка Вовчка, м. Богуслав.
На Дніпропетровщині 15 лютого стартував міжнародний фестиваль літературних видань «Рідкісний птах». У його рамках пройдуть конкурси на краще видання та на кращого автора. Заявки на участь та роботи приймаються до 15 травня 2015 року на сайті http://www.rarebird.org.ua/. Голова журі – видатний український письменник, літературознавець, редактор, син легендарного письменника Василя Стуса, а також кандидат філологічних наук, Член Асоціації українських письменників, Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та Член гуманітарної ради при Президентові України Дмитро Стус.
З 16 до 22 лютого 2015 року, на останньому тижні перед Великим постом, в Україні традиційно відзначають «Колодія» – старослов’янське свято на честь весняного Сонця, коріння якого сягає доби Трипільської культури. Його ще називають: Колодки, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, «ніжкові заговини» та ін. Ми вже звикли, що саме у цей час повсюдно справляють, як кажуть в народі, Масниці, і подекуди влаштовують «Проводи Зими».
Однак популярної нині (не в усіх регіонах) Масляної на території козацької України ніколи не було – вона прийшла до нас з Росії, де має зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми; навіть страви готують, не такі, як на Колодія. У нас не практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки «стінка на стінку»; відсутні льодові гірки; не печуть млинці з ікрою, які заливають горілкою. В Україні традиційно готують вареники (пироги) з сиром та сметаною. Чому свято має назву «Колодій»? Тому що з наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже, «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, наступає новий етап його оновлення.
Свято кохання! Кожен з нас чекає його – світлого, доброго, загадкового… Вулиці Києва, попри нелегке становище в країні, сяють квітами, ніжними усмішками закоханих,подарунками, освідченнями… Любов вічна, у всі часи.
Я теж іду у яскравому натовпі київських вулиць, мчу на Севастопольську площу, у культурно-просвітницький центр «Новосвіт», на творчий вечір композитора, піаністки, поетеси, лауреата міжнародних конкурсів Олесі Сінчук. На вулиці поблизу центру «Новосвіт» згуртувалися люди, а коридор та сходи будівлі вщент переповнені глядачами, які чекають на святкове дійство.
І ось – відчиняються двері до зали! Тендітна молода жінка з гітарою в руках вітає усіх, бажає злагоди і миру. І линуть слова великої любові до України, бажання захистити її, обійняти своєю люблячою душею. Олеся співає про кохання, яке підносить до небес і допомагає жити на землі. Глядачі поринають у прадавні часи, коли сонце називали Ра, коли «доня Ладина несла злагоду й мрію всіх віків…». Поетеса згадує квіти соняшника, як сонячних вісників на Землі, а Землю називає осяйним заповідником усього Всесвіту.
Напередодні свята «Всіх закоханих» у київській мистецькій галереї «Марко» було відкрито чергову персональну виставку малярства народного художника України Володимира Слєпченка.
У анонсі до неї організатори і автор зазначили, що вернісаж присвячено найгероїчнішій і найблагороднішій українській жінці сьогодення, - волонтеру, бійцю, лікарю АТО. Під час відкриття і протягом місяця експозиції проводитиметься благочинний «тихий аукціон» збору коштів для зони АТО , волонтерських програм і забезпечення потреб поранених. Ім’я Володимира Слєпченка, який сповідує напрямок романтичного символізму, широко відоме не лише в Україні. З 1970 року мав понад 50 персональних виставок від Польщі до Японії, написав портрети патріархів Мстислава, Філарета, Папи Іоанна Павла ІІ, Хілларі Клінтон та інших видатних особистостей.
Українські поети зібралися 15 лютого в Києві у верхній залі видавництва «Смолоскип» на щорічний Всеукраїнський поетичний мега-марафон «Віршень»-2015, який організували і модерували Сергій Пантюк та Єлизавета Стрий - чудове творче подружжя.
- Ми довго думали чи варто у такий нелегкий час братися за проведення даного заходу (в минулому мав назву «Сліва-фест»), – зазначив засновник мега-марафону Сергій Пантюк. – Але самі друзі-літератори підштовхнули нас до цього.
Немало читаю, тож мене періодично запрошують оцінювати книжкові новинки. Був експертом у Костянтина Родика (в його «Книжці року»), потім – у рейтингу десяти кращих книг «Української літературної газети» (часом запрошував Михайло Сидоржевський), ще оцінював «Кращу книжку року» в Чернігові… А цього разу захотілося самому скласти рейтинг нових цікавих книг. Просто так. Це – виключно моя думка. Отже:
1. Кость Москалець. Сполохи : есеї (Львів: ЛА «Піраміда»);
2. Курт Воннеґут. Бойня номер п’ять : роман; переклад з англійської Володимира та Лідії Діброви (Л.: ЛА «Піраміда);
3. Володимир Даниленко. Грози над Туровцем : хроніки (Львів: ЛА «Піраміда);