Доповідь на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Інтеграція українського мистецтва у європейський та світовий культурний простір».
Цілісність сучасної хореографії України породжується співіснуванням багатьох національних танцювальних культур у просторі й часі. Саме буття України на стику територіального розміщення зумовило її зв’язок із загальносвітовим історико-культурним простором. Таким чином, і у сучасній хореографічній культурі домінуючими стають процеси загальної інтеграції. Це співіснування, взаємовплив, взаємопроникнення різноманітних типів знання про мистецтво руху, які сприяють створенню цілісної світової моделі побудови хореографічного твору. Діалог між різними світоглядами уможливлюється тим, що всі вони мають спільну основу для свого розвитку – універсальні людські цінності. Хореографічне мистецтво виступає як механізм вироблення, закріплення і трансляції цих цінностей, як баланс поєднання постійної модернізації з високим ступенем наслідування. Розуміння закономірностей функціонування та розвитку творчих процесів у царині хореографії різних культур, поглиблює наші знання в області побудови загальної теорії мистецтва танцю, виявлення принципів, його організуючих, проникнення в його природу. Сучасні хореографи різних країн наголошують, що форма сама по собі мало їх цікавить, головне – висловити нові ідеї та почуття, наочно представити те, що ще тільки ледь майорить в їх уяві на обрії самовідчуття. І тому сучасне хореографічне мистецтво легко грає з будь-якими формами, ситуаціями, ідеями. Добре це чи погано, не знаю, але так є.