Євген Букет, голова Товариства редакторів української Вікіпедії,
головний редактор газети «Культура і життя»
Невдовзі після виходу в світ книги перекладів усесвітньовідомого вірша Михайла Петренка «Дивлюся на небо» Товариство редакторів української Вікіпедії звернулося до вікіпедистів із різних країн з проханням створити статті про твір у Вікіпедіях, тими мовами, якими створено переклади.
На наше прохання відгукнувся Ельгюн Явер оглу Аталієв – адміністратор азербайджанської Вікіпедії і голова громадської організації «Волонтери Вікімедіа Азербайджан». Він не тільки створив статті про твір Михайла Петренка в турецькій та азербайджанській Вікіпедіях, а й зробив авторський переклад вірша «Дивлюся на небо» азербайджанською мовою.
Ельгюн народився в Баку в 1984 році. Закінчив Азербайджанський Державний Економічний Університет. Працює в Рахунковій палаті Азербайджанської Республіки. Вільно володіє азербайджанською, турецькою, російською та англійською мовами. З 2008 року редагує Вікіпедію та інші проекти Фонду Вікімедіа, в яких переклав сотні статей з різних мов на азербайджанську, а також на інші мови.
Переклад Ельгюна Аталієва опубліковано в останньому цьогорічному номері газети «Культура і життя», разом з двома іншими новими перекладами твору – італійською та ерзянською мовами.
До речі, щоби створити наймелодійніший текст італійською Центр італознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка навіть провів спеціальний конкурс серед студентів і викладачів. Перемогла в ньому викладач італійської мови кафедри романської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марія Гарсія де Хесус. Створення цього перекладу ініціював засновник Андрушівської обсерваторії Юрій Іващенко.
А зараз пропонуємо читачам порталу «Жінка–УКРАЇНКА» самостійно оцінити як звучить чудовий вірш Михайла Петренка співучими італійською та азербайджанською мовами.
14 грудня у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулася презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 3.0.
До книги, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Агрон Туфа (Албанія), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна), Марсель Салімов, Гузаль Ситдикова, Лілія Сакмар (усі - Башкортостан, РФ) та ін.
14 грудня 2017 • 17:00 • ЦДАМЛ • Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія заповідника «Софія Київська»
14 грудня о 17 годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбудеться презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка.
Книга, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, є продовженням публікацій, здійснених за участі Проекту «Ідентифікація Петренків», та дебютною книжкою в серії «Бібліотека газети «Культура і життя»». До книги включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна) та інші.
Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»
Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.
Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.
Кілька днів тому редакція газети «Культура і життя» отримала новий переклад безсмертної поезії Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – турецькою мовою. Його автор – Ахат Саліхов з Башкортостану.
Ахат Саліхов народився 12 червня 1966 року в поселенні Бекешеве Кугарчинського району Республіки Башкортостан. Завідувач відділу східних рукописів Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН. Кандидат історичних наук. Автор і упорядник понад 10 книжок з історії, літератури й культури Башкортостану. Займається літературними перекладами з тюркських мов.
Любительський відеозапис.
Днями вірш «Дивлюсь я на небо» слобожанського поета-романтика Михайла Петренка було перекладено на іврит. Це стало можливим завдяки сприянню керівника проекту «Ідентифікація Петренків» Олександра Петренка.
Автор перекладу — уродженець Харкова, ізраїльтянин Антон Паперний. Перекладає на іврит поезію українських письменників. Серед них — Тарас Шевченко, Дмитро Павличко, Емма Андієвська, Олександр Деко, Леся Степовичка, Юрій Андрухович, Маріанна Кіяновська, Катріна Хаддад, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Богдана Матіяш, Олеся Мамчич, Катерина Калитко, Світлана Богдан, Таня-Марія Литвинюк, Анна Багряна, Анна Хромова, Галина Ткачук, Іван Потьомкін та ін.
Колосальну роботу в межах громадської ініціативи «Дивлюсь я на небо», ініційованої газетою «Культура і життя», робить голова Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба. І от знову на його прохання відомий чеський поет Мілан Грабал та доктор культурології, україніст із Чехії Петр Каліна переклали чеською мовою наш шедевр «Дивлюсь я на небо» (вірш Михайла Петренка, який згодом став знаменитою українською піснею). Вийшло чудово! Мілан Грабал і Петр Каліна – члени Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Велика їм, а також Сергієві Дзюбі, подяка за таку чудову роботу!