***

Небо випило чарку.
До ста рахували вільними…
Доста того караваю
кістками весільними
напханого
по самі дивині…
 
Диви, – ні?!
Ножі – пере-
                     чуб лені.

Що робити, коли принц, за якого ви вийшли заміж, перетворився на звичайного чоловіка, котрий ніяк не бажає зробити вас щасливою? Шукати іншого принца! Де? Ну не на базарі ж... Там ви його точно не придбаєте. Та й на дорозі справжні мужчини, як відомо, не валяються. Проте хіба у вас немає найкращих, випробуваних пригодами подруг, також невдоволених своїми благовірними? Є? То прапор вам у руки! Обміняйтеся бодай на якийсь час своїми мужчинами. Раптом сподобається? В усякому разі, саме так і вчинили героїні цієї історії. І не шкодують, запевняючи, що їхній обмін — назавжди! 

Суперниця 

У Криму 12 червня відзначали «День Росії». Для цього на півострів з’їхалася велика делегація із урядовців Кремля, а також зірок російської естради. А ось українських співаків на святкуванні немає, хоча Таїсія Повалій, Ані Лорак, Потап та Настя Каменських продовжували гастролювати в Росії навіть після анексії Криму та початку агресії з боку сусідньої країни. 
 
Українка за паспортом та депутат Верховної Ради Таїсія Повалій до останнього планувала заспівати на «Дні Росії» в окупованому Криму. Раніше чоловік та її музичний продюсер Ігор Ліхута в коментарі ТСН розповів про позицію співачки. На його думку та думку Повалій, війни немає, є лише «певні проблеми, на певній території».

Шини джипа зашурхотіли біля дверей автомайстерні, коли Олексій уже зачиняв їх.

– Пане, вибачте, – з дверцят випурхнула білявка з довгим волоссям, – ви не могли б мені допомогти? Точніше, не мені, а моєму коникові, – легенько вдарила ногою в модній туфельці по колесу. Одяг підкреслював спортивну фігуру незнайомки.

– Даруйте, шановна пані, але наш робочий час закінчився, – розвів руками Олексій.

23 травня завершився Перший Артфорум Громади Києва. Протягом місяця (27 квітня – 23 травня 2014) на шести майданчиках Дому „Майстер Клас” проходили дискусії, лекції, виставки, концерти, кіноперегляди, літературні зустрічі й обговорення, метою яких було консолідувати громадськість Києва і стимулювати бажання, надати можливість киянам власноруч творити нове обличчя культурної столиці країни.

Практичною ж метою Артфоруму стало конкретне завдання – а саме, зібрати кошти на купівлю сучасного хірургічного обладнання для Київської клінічної лікарні №18 на бульварі Т.Шевченка, 17.

Я розумію, коли людина сама обирає свою смерть – чимось незадоволена, бере автомат в руки, нападає, отримує відповідь, захищається, знову нападає. Якщо пощастить – вона переможець, ні – герой, що загинув заради власного вибору.

А як можна сприйняти відео, де на вулиці лежить жінка, у якої відірвані ноги через авіаобстріл? А за нею лежать трупи, напевне, також мирних громадян.

Коли все лише починалось, я випадково десь у грудні прочитала статтю жінки з Сирії, яка написала, що в Україні все піде цілеспрямовано по сценарію Сирії, коли деякі території буде обстріляно, будинки зруйновано, а безліч людей вбито. Всі писали їй образи і казали, що такого бути не може.

Щира і задушевна зустріч поетеси Любові Гонтарук із шанувальниками її творчості відбулася не так давно  в органному залі замкового палацу Збаража. Колишня збаражанка, а сьогодні мешканка столиці України Любов Романівна привезла землякам свої нові книги, поділилась власним світобаченням, щедрістю чутливої жіночої душі, що прагне до гармонії у стосунках з оточенням, намагається привнести у цей світ краплинку тепла, оптимізму, радощів.

Як поетеса, творча особистість пані Люба народилася саме у Збаражі. Наше древнє містечко є дуже знаковим, важливим у її біографії, хоча батьківський дім пані Люби знаходиться у Великому Кунинці Збаразького району. Саме тому поетеса радо відгукнулася на запрошення співробітників Національного заповідника «Замки Тернопілля», яке вони їй надіслали на персональну веб-сторінку.

З 26 по 31 травня 2014 року дитячий оздоровчий центр «Славутич» (Переяслав-Хмельницький район, що на Київщині) прийняв учасників та гостей ХХ обласного фестивалю дитячої творчості «Повір у себе». Організатором свята виступила Київська обласна служба у справах сім’ї та дітей. Учасниками фестивалю були діти з інвалідністю.

Обласний фестиваль творчості «Повір у себе» має довгу та цікаву історію. На початку 90-х років ХХ ст. в одному з дитячих таборів Київської області вперше зібралися діти з особливими потребами, щоб показати свої таланти та віднайти в собі нові творчі здібності, щоб повірити в себе. Організатором перших фестивалів стала СПОУ – дитяча організація, яка вважалася наступницею піонерської організації, що діяла на території України в радянські часи, проте виступала на принципах аполітичності та патріотизму. Згодом організатором фестивалю стала Київська обласна соціальна служба, а до участі у «Повір у себе» долучилася молодь з особливими потребами.

За ініціативи групи дружин хмельницьких військових, які беруть участь в антитерористичній операції на сході України, було проведено благодійну патріотичну акцію зі збору продовольчих товарів та засобів гігієни. Проходила вона протягом трьох днів з минулої п’ятниці до неділі у гіпермаркетах “Сільпо” і “Таврія”.