Наприкінці осені в Парижі відбулося ціле свято мистецького фото: мистецький фоторинок Paris Photo та виставка «Great Shots 1865-2021», організована українською художницею Зоєю Скоропаденко.

Фотографія як суто технічний процес з’явилася у Парижі майже 200 років тому, і за цей час пройшла шлях від наукового відкриття до мистецького шедевра.

А у 1997 році у тому ж таки Парижі відкрився один з найбільших у світі мистецьких фоторинків Paris Photo – і відтоді шанувальники артфото збираються у столиці Франції кожної осені.

Цього року у ринку Paris Photo взяли участь 149 галерей, тут відбувалися 177 виставок. Однак фотографів з України на цьому заході можна було порахувати на пальцях.

За результатами роботи журі Всеукраїнської літературної премії для авторів-дебютантів «Перша ластівка», засновниками якої є «Кабінет молодого автора Національної спілки письменників» спільно з українським виробником рослинної доглядової косметики «Vesna», виокремився короткий список кандидатів на премію (фіналісти).

Усього на розгляд журі надійшло майже сорок книжок, і значна частина дебютантів заявили про себе впевнено і яскраво. На розгляд журі потрапили пригодницькі романи, новели, збірки оповідань, п’єси (більшість із яких уже навіть реалізовані на сцені), поезії, вірші і проза для дітей, публіцистика, містичні повісті та ін. Переважна більшість книжок прекрасно зверстані, гарно проілюстровані, якісно видані (деякі з них — відразу у відомих видавництвах), а також продаються у книгарнях.

13 грудня, в Україні стартував перший Національний тиждень читання, організований Українським інститутом книги та Міністерством культури та інформаційної політики. Протягом тижня, з 13 до 19 грудня, понад 100 українських видавництв, книгарень та бібліотек під спільною айдентикою акції будуть здійснювати активності різного формату — від інформаційного до комерційного, — аби закликати українців до придбання українських книжок і знайти свою книжку, автора і формат читання.

Довгий новорічні вихідні - чудовий шанс зірватися з місця і насолодитися подорожжю. До цього свята всі заклади наряджають тематичними прикрасами. У містах влаштовують концерти, ярмарки і різні вистави.

Відзначити Новий рік за кордоном через коронавірусні обмеження навряд чи вийде, але і в Україні є чимало гідних пропозицій. Не забувайте, що для повноцінних подорожей по країні потрібен сертифікат про вакцинацію. Купувати квитки краще за місяць до свят, адже розкуповують їх дуже швидко.

Нещодавно підбито підсумки Міжнародного конкурсу поезії українською мовою  "Поетичний вир"- 2021 (організаторка - Єлена Дорофієвська).

ГО "Творча еліта України" також обрала двох симпатиків серед учасників, яким буде вручено спецвідзнаки. Це  Тетяна Волошина та Наталя Жиліна-Жура.

Їх творчі біографії та зразки творчості будуть розміщені на інформаційних ресурсах організації - сайті "Еліта" та мистецькому порталі "Жінка-Українка".

Вірші, які були представлені на конкурс:

Днями у Львові, в Львівському органному залі, відбувся симфонічний концерт за участі лауреатів музичних премій 2021 року. Проєкт проходив у рамках відзначення митців, лауреатів музичних премій імені М. В. Лисенка, імені Л. М. Ревуцького та імені Б. М. Лятошинського, які організовувало у 2021 році Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Головною ідеєю цього симфонічного концерту є промоція результатів роботи митців, яких високо оцінили члени комітетів з присудження вказаних музичних премій.

Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

У липні виповнилося 45 років, як Національний музей архітектури та побуту України, що в Пирогові, вперше відкрили для відвідувачів. Ідейним натхненником його створення був академік Петро Тронько. Він не раз згадував, що недоброзичливці все нашіптували керівництву на той час Радянської України, що в Пирогові створюють «націоналістичне кубло», куди «ці шароварники» звозять усяку «рухлядь». Довелося виправдовуватися перед першим секретарем ЦК КПУ Щербицьким, якому Тронько сказав, мовляв, ви за цю «рухлядь» ще спасибі скажете. Недоброзичливців уже давно немає, а музей є, і ми сьогодні щиро кажемо «Спасибі» усім причетним до його створення.  

Варто зазначити, що офіційна дата створення музею – 6 лютого 1969 року, коли було ухвалено відповідну постанову Ради Міністрів УРСР. Відтак 50-річчя музею тут відсвяткували ще в 2019-му. Але нинішня дата – не менше знакова, оскільки вона розгорнула нову сторінку в житті музею.

Про минуле і сьогодення найвідомішого українського скансена говоримо з його генеральною директоркою Оксаною Старак-Повякель. 

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді збільшити фінансування Міністерства культури та інформаційної політики на 21% до 12,1 млрд гривень у проєкті держбюджету-2022 до другого читання.

Про це йдеться у законопроєкті №6000 "Про державний бюджет України на 2022 рік" до другого читання, передають Українськi Новини.

У проєкті держбюджету передбачено 169 млн гривень (раніше – 129 млн гривень) на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики, 272 млн гривень (раніше – 259 млн гривень) – на методичне забезпечення діяльності установ загальної середньої та позашкільної освіти, 19,3 млн гривень (раніше - 12,3 млн гривень) - на здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта", 469 млн гривень (раніше - 69 млн гривень) - на загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.

Зникаючі та рідкісні обряди, генеалогічні таємниці відомих людей і мотивуючі життєві приклади кращих з кращих. Все це - під однією палітуркою. Уже в кінці цього року ви зможете прочитати "Портрет українця" - книгу української письменниці, дослідниці етнографії та краєзнавства, кандидатки філології Іванни Стеф’юк.

Тираж - обмежений, але в режимі "Передзамовлення" ви можете замовити цю книгу в авторки. Книга «Портрет українця» готується до друку у видавництві «Український письменник» під мудрим керівництвом Василя Клічака – українського письменника, науковця, заслуженого журналіста України, директора видавничого центру «Просвіта». Передмова до книги - Євгена Барана – українського літературознавця, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України.

«Історія книжки взагалі цікава. Як ви пригадуєте, два роки тому розпочався карантин і нам рекомендували залишатися вдома. Я виконала рекомендацію буквально – два місяці взагалі нікуди не виходила, оскільки не хотіла бачити і чути, як підвищується шкала агресії людей одне до одного в транспорті, на вулиці, ще десь. І я сублімувала це все у наукову творчість. З березня по квітень вийшло 25 статей (це дуже багато, як для мене, а квітень-травень виявилися ще пліднішими.