Жінка-УКРАЇНКА

В  чому  секрет  популярності  тієї  чи  іншої  події?  Можливо,  у  її затребуваності!  Нещодавно,  для себе,  я  привідкрила  цю  таїну.  Подія  реально не відбувається, але вона є! Вона - живе! Так, живе у яскравих  спогадах, замальовках, світлинах, дописах учасників та організаторів,  глядачів та гостей, простих подорожніх, котрі стали свідками чогось  особливого, цікавого, нового! А, може, для когось це стало переломним  моментом у житті, моментом самоствердження себе як особистості!

Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку» - фестиваль, який  став знаковим  у  культурному  житті  не тільки  столиці,  але  й  цілої  України.  Минулоріч  ми  тільки  подумки  поверталися  у  вир  музичної  феєрії-казки, яка впродовж трьох років наповнювала нас красою і любов'ю, заряджала нестримною енергією і запалом,  заявляла на увесь світ, що ми - українці!

А розпочиналось усе в 2017 році. Київський академічний ансамбль  української музики «Дніпро» зробив виклик, в першу чергу собі – втілити в  життя мрію, яку виношували не один рік… Створити такий український  проєкт, в якому поєднати різні стилі народної музики, відкрити нові імена,  зацікавити музикантів сміливими експериментами. Але при цьому не  порушити канву народної музичної культури, збереженої століттями.  Ризикнули і влучили в саму серцевинку!

І розпочалась щоденна копітка, скурпульозна робота. Декілька місяців  підряд (фестиваль проводився щороку) в оргкомітеті кипів творчий процес:  підбирався матеріал,  вислуховувались  думки  кожного,  враховувались  всі  зауваження і пропозиції. Художнє око однодумців малювало величезне  живописне полотно фестивалю, де важливою була кожна деталь, кожен метр задіяної експозиційної території. Але надважливим було, щоб гармонія  проглядалась в усьому!   

І ось цей день настав! Столичний Український дім перетворився на  великий вулик, який зранку до ночі гудів, видзвонював, був заквітчаний людьми, вбраними у традиційні строї. Тисячі красивих, усміхнених облич   промовляли: «Це - надзвичайно, бо це - рідне!» Емоції зашкалювали, від  музики і співу, які лунали звідусіль, завмирала душа, а творіння рук майстрів викликало подив і захоплення.

А подивитись було на що!!! На відкритій сцені, розміщеній в центрі  холу, музичні і пісенні виступи - картинки у виконанні  учасників та гостей  фестивалю змінювались у режимі нон-стоп. Навколо, як у барвистому  вінку, на десяти локаціях розмістились виставкові експозиції творчих  доробків майстрів з виготовлення етно-музичних інструментів та народних  ремесел. Це не був ярмарок, майстри презентували свою творчість, ділились  досвідом, показували бажаючим тонкощі свого ремесла, з радістю  демонстрували гру на власних музичних інструментах.

Золотом вигравали берегині, пташки, дзвіночки, квіткові букети і  дідухи володарок солом’яного ремесла  Марії  Кравчук з Волині (м. Луцьк)  та Галини Кучер з Київщини (м. Обухів). Зграйками тулились до мисткинь  дітлахи, щоб власноруч виплести сонечко чи дідушка і понести його додому.  Творче колесо крутилось до самого вечора! На одній з експозицій  захоплювались ексклюзивним авторським вишитим етно – одягом   Валентини Журавської (м. Хорол, Полтавщина) та Ірини Скляренко з  м. Києва, а на  іншій – відгадували,  з  яких  матеріалів  зроблені  прикраси  від  майстринь Світлани  Євлогієвої  та  Юлії  Мельник (м. Київ).

Повертали до джерел і свого коріння вироби з  глини - сучасний посуд та іграшки-свищики гончарівни Лесі Денисенко-Єременко, тарелі та   окарини кераміста Сергія Денисенка з міста Василькова, майстрів у шостому  поколінні. Ось, як згадує цю подію Сергій Денисенко: «Ні з чим незрівнянне,  неповторне музичне явище! Досить довгий час був під враженням! Відкрита  сцена, плетиво захоплюючого дійства, де музика підсилювала творчість  майстрів! Такий фестиваль повинен  жити!»

 «Фестивалю вже три роки. Жодного разу не пропустила його. Вперше я потрапила 19 листопада 2017 року і більше не хочу пропускати жодної такої події. Пісенно-музична програма, роботи унікальних народних майстрів, атмосфера рідного, близького, українського, енергетично-потужного… З тих пір я хочу бути там, слухати, бачити, відчувати. У 2018 році подала заявку для участі у фестивалі і отримала запрошення оргкомітету. Добір народних умільців дуже прискіпливий, за критеріями автентичності та фаховості»,- згадує  про  відвідини і участь  художниця  з села Мархалівка, що на Київщині Тетяна Захарченко.

 На виставковому полі, поблизу концертної зали, де відбувався огляд виступів учасників фестивалю та Гала – концерт розкошували і її роботи серед квіткових килимів, коців,  тканих рушників Олександри  Прокопенко з Київщини.

 «Віртуози фолку» - справді непересічна подія, яка сколихнула світ творчих людей, дала можливість розкритись талантам, заявити про себе, створити колоритну  ауру, наповнену по вінця справжнім, самобутнім.

«Мені дуже подобається слово «феєрія» (напр. драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»). Про першокласні полотна живописців кажуть «феєрія барв», про симфонії, кантати, ораторії - «феєрія  звуків»... Усі ці  ознаки увібрало в себе дійство під назвою «Київ-етно-мюзік-фест» Віртуози фолку», на яке я мала честь бути запрошеною, як етно-лялькарка. Пригадую, коли ансамбль» Дніпро» виступав у київському Українському домі, як організатор і головний  учасник  етно-фесту, моя  онука спеціально  приїхала  з-за кордону аби підтримати мене біля лялькової локації. Але так захопилася  концертом, що вела пряму відеотрансляцію для французів. Родичі, друзі, знайомі в Парижі були, як і глядачі в залі, зачаровані феєричним дійством під орудою «Дніпра», - так тепло згадує  про фестиваль Тетяна Федорова з міста Ірпеня (Київщина).

«Фестиваль відбувся гучно і барвисто, від участі у ньому у мене враження неймовірні, велика вдячність усім, хто не шкодував сил на організацію цього національного духу та  ідеї! Від  такої кількості якісної народної музики та мистецтва в душі посилюється зв'язок з глибинним  корінням та силою всього Роду, від такої кількості яскравих барв та сяючих очей світліше стає на серці, в такі моменти переконуєшся і упевнюєшся зайвий раз, що в України є майбутнє!» - це вже ділиться  враженнями  художниця Олеся  Вакуленко (Харків – Київ).

«17.11.19. Український Дім. Вперше Миколаївський коледж культури і мистецтв взяв участь у цьому щорічному масштабному культурно-мистецькому заході. Дякуємо організаторам! Це було неймовірно! Фантастичні виконавці! Наша область була представленна двома потужними напрямками - автентичний спів (гурт «Зорецвіт») та народне декоративно-прикладне мистецтво (виставка «Степові килимки»). Мали шалений успіх. Особисто від себе дякую Управлінню культури, національностей та релігії у Миколаївській області та директора нашого навчального закладу за сприяння участі нашої делегації у заходах. Дякую також своїм колегам за поради та допомогу у монтажі виставки. І безумовно, нашим студентам за активну роботу під час фестивалю: Олександру Дрозду, Лізі Панюшкіній, Лебедевій Валерії, іншим. Це було незабутньо. Вітаю гурт «Зорецвіт» (керівник Надія Жадик) зі званням Лауреата фестивалю!» - згадує килимарка Ліана Лістунова.

«Листопад 2017 року. Саме тоді за запрошенням друзів та натхненників ми,  представники сфери культури, щойно створеної Засульської ОТГ, їхали до столиці переймати досвід. Ми розуміли: щоб творити «справжній» культурний  продукт – маємо  навчитися «відсіювати зерно від полови». Ховали за пазуху все: як формувати програму заходу, зустрічати гостей, як продумати комфорт для відвідувачів (від найменшого до найстаршого), розташувати  майстрів... і багато чого іншого. Тепер маємо і свої секрети... Рівень заходу 2017 року, коли молодий Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку» заявив про своє існування, відразу ставши візитівкою Києва, вражав! Ми поверталися додому стомлені, задоволені і ще більш спантеличені! Працювати, аналізувати, прислухатися, вчитися бути кращими!!! Такі ставили собі завдання! Усвідомлювали, що можливо надто амбіційну планку ставили собі, але так хотілося))). Хотілося рівнятися на кращих, на таких як Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку».

В таку казку хочеться повертатись, особливо сьогодні, у час вимушених заборон... Вірю, ми обов'язково, ще не раз, гуртом зустрінемось і «...відчуємо дух єднання Нації...», і  «Живи  в  стилі  етно!» - ще  зазвучить!

Ніна Михайлишина,
культуролог, автор та організатор
етно-фестивалів та мистецьких проектів