Жінка-УКРАЇНКА

Анна Штепура

В світі не існує жодної людини, яка не знає страху, саме це і стало причиною популярності жанру «горор» в літературі, кінематографі, живописі та інших видах мистецтва. Література ж вирізняється з-поміж іншого більшою універсальністю та здатністю слів формувати та втілювати в життя найрізноманітніші та найдивніші витвори людської фантазії та підсвідомого.

Саме тому, усвідомлюючи важливість жанру горор, організатор Ярослав Карпець вирішив створити серію лекцій на цю тематику разом з лекторкою Анастасією Трофименко. На першій лекції «Інфіковані горором: від канону до сучасності» було проговорено багато важливої інформації, проте за такий обмежений час неможливо охопити всю історію такого широкого жанру і її зв’язок з Королем жахів, Стівеном Кінгом. Через це Анастасія погодилася відповісти на декілька важливих запитань, які більше розкриють її думку щодо жанру та особливостей творчості всесвітньо відомого письменника.

Варто, напевно, почати з фундаментального для жанру горор поняття «страх». Сам Стівен Кінг поділяє страх на три види: жах (horror), переляк (terror) та огида (gross-out). Чи вважаєш ти цю класифікацію доречною?

Загалом, ці три рівні страху (як їх називає Стівен Кінг) є доволі цікавою та трохи спрощеною спробою пояснити, що таке страх у межах жанру та його ключову роль у ньому. Особисто мені імпонує більш деталізоване уточнення видів цієї емоції, яких досягає той чи інший автор у межах літератури жахів та ідіостилю.

Адже, як і будь-який вид масової літератури, література жахів та один із її багатьох жанрів, горор, перебувають у постійній динаміці розвитку. І це, безперечно, пов’язано із попитом читачів. Якщо кожен автор буде лякати одним і тим самим видом жаху, це швидко набридне і не буде відповідати дійсності, а якщо література жахів не відповідає дійсності, вона перестає бути лячною. Тобто, вона перетворюється в умовний кістяк, що застиг у часі. А це означає лише одне: така література перестає бути популярною, цікавою великим масам читачів, умовно перестає існувати.

Як людина, яка знається на різноманітті гороруі має великий досвід читання літератури жахів, розкажи, які твої улюблені піджанри?

Важко виокремити фаворита. Я, напевно,з тихприхильників горору, яких можна оковирно назвати «всеїдна». Мене цікавить більше не те, що нового вигадав автор (я маю на увазі сюжет) а те, як автор досягає поставленої мети «налякати читача».

Мене цікавить які прийоми він/вона використовує, чому надає перевагу, які архетипи ігнорує, чи є твір інтертекстуальним, та чи можу я це ідентифікувати. Тому так, мені подобаються всі піджанри, кожен по особливому.

Одним із письменників, які могли претендувати на титул Короля жахів є Едгар Аллан По. Цікаво дізнатися, чи вплинула його творчість на Стівена Кінга? Чи можна знайти в його творах алюзії на творчість По?

Відповісти на першу частину питання, на мою думку, конкретно може лише сам Стівен Кінг. А те,  що відповім я, є лише здогадками науковця та дослідника літератури жахів, а вже в останню чергу -- прихильниці автора.

Наразі не є проблемою простежити кількість посилань та алюзій на твори Едгара Алана По у творчості Стівена Кінга (за це окрема подяка роботі вітчизняних перекладачів та редакторів).

Інше питання, чи навмисно Кінг їх додає у власні твори, чи це все робота несвідомого? Так от, на мою думку, це, все ж таки, навмисно вмонтовані елементи. Як я зазначала у лекції «Інфіковані горором: Від канону до сучасності», Стівен Кінг неймовірний стилізатор та деталізатор, який підходить до процесу творення тексту доволі скрупульозно.

Це помітно коли читач ознайомлений із більшістю його творів. Адже, детально продуманий та описаний художній простір функціонує за зазначеними автором алгоритмами. Кожен нібито випадковий предмет, відіграє роль у сюжеті. Таке собі «пластичне павутиння» сплітає художню дійсність автора.І в цій дійсності функціонують алгоритми не лише Стівена Кінга, а й цілої традиції літератури жахів. Цетакі собі усталені архетипи,які, наче ключі, відмикають знайомі кімнати одного великого будинку під назвою «література жахів». В одній із кімнат цього будинку живе Едгар Алан По із його художньою дійсністю. І от тільки через те, що ця кімната так до вподоби Кінгу (як і більшість інших), він навмисно копіює її оздоблення у своїй.

Іще одним відомим письменником у жанрі горор є Говард Філіпс Лавкрафт, який має багато послідовників, тих хто пише у схожому стилі або використовує його мітологію. Чи є Кінг одним із таких?

Пригадаймо написане у книзі «Про письменство», а саме те, що Кінг вважає Говарда Лавкрафта майстерним стилізатором, якого він час від часу намагався наслідувати у свої ранні творчі роки. І взагалі, постать Лавкрафта є одним із стовпів в історії літератури жахів, та центральною у жанротворення горору, лавкрафтівських жахів та впливу на жанр темного фентезі.

Лавкрафт став творцем багатьох тем жаху, які користуються попитом і досі. Наприклад, страх перед невідомим із космосу, або страх лихих міфічних Богів.Тому так, Стівен Кінг один із таких авторів, що використовує ідеї Лавкрафта у власних творах, адже вони є канонічними.

Всім відомо, що у Кінга є твори і поза жанром, в якому він відомий найбільше. І ці твори теж є достатньо популярними. Чому він насамперед відомий через книги в жанрі горор?

Як не одноразово Кінг любить казати в інтерв’ю: він піднімає заборонені теми і вони всіх лякають. Вбивство немовляти, перша менструація, інцест -- про таке не говорять голосно. Це, напевно, відіграє вирішальну роль у прихильності до цього автора, а ще його доволі проста манера письма, живі описи, деталізація, вміння Кінга розставляти невидимі гачки у творі, що створюють «пульсуючу напругу», це чіпляє. 

Також, повертаючись до ідеї заборонених тем, можна стверджувати що не Кінг єдиний їх використовує, і це правда. Але, Кінг майже завжди стає першим у цій черзі хто їх використовує та експериментує. І ці експерименти не є випадковими, король жахів вміє намацати болючу точку цьогочасся, те що є тенденцією на сьогодні, те що цікаве та свіже. Наприклад, коли були популярні теми про надприродні можливості, й журнали майже постійно вдруковували статті про людей із надприродними силами(телекінезом абощо), про літаючі тарілки, інопланетян та контакти із неземними цивілізаціями. У Кінга ж виходять романи «Керрі», «Запалювачка», «Ловець снів», «Томміноккери» та багато інших. І цими творами автор влучає прямісінько у ціль попиту читачів.

Також, напевно, це те що саме твори Кінга так обожнюють екранізувати, та переекранізовувати. Та й загалом, доробки літератури жахів завжди були цікавими та популярними, адже, це те що не тільки лякає, а й адаптує, подекуди розслаблює (якщо пригадати ствердження З.Фройда про те, що люди постійно стиснуті рамками соціуму, перебувають у стресі і їм необхідне емоційне розрядження).

Яка книга з доробку Кінга особисто для тебе наймоторошніша? Який твій страх він зміг втілити найкраще?

Цікаве запитання. Напевно один із таких творів, це «Тіло/Труп». Сюжетдоволі плаский: групка хлопчаків дванадцяти років, дізнавшись що їх однолітка було знайдено мертвим у лісі, вирішують сходити і подивитися на його труп. Загалом нічого жахаючого у творі немає, тут відсутня якась вичурність жахастиків. Із вигадливого там лише страшний пес сторожа сміттєзвалища.

Але сама ідея подивитися на труп дитини, аби задовольнити власну допитливість, та оцей перший досвід із смертю, є доволі болючими для мене. Історія проста і настільки реальна, що від цього стає моторошно. І не від того, що автор описує безпринципність допитливості та жорстокості соціуму (адже дітлахи ще й хотіли стати відомими як ті, хто таки знайшов хлопчака, оця сторона корисливості), а від того, що це реалії.

Жанр «горор» доволі специфічний, тому не всі можуть відразу знайти книгу, яка зачепить. Якою книгою Короля жахів найпростіше буде переконати когось, що твори в жанрі«горор» — це круто?

Таких творів доволі багато, можна лише перелічувати. Але, якщо обирати, то нехай це будуть романи «Сяйво» та «Кладовище домашніх тварин». Це доволі насичені твори, в яких наявна стійка лінія демонстрації жахливого, огидного, страшного та лякаючого.

І наостанок: чим проєкт "Інфікованігорором" відрізняється від інших проєктів про Кінга?

Цитуючи організатора проєкту Ярослава Карпця «Це жахливо, але дуже цікаво». Загалом, цей цикл лекцій орієнтований одразу і на науковців, поціновувачів літератури жахів, та тих, хто лише починає ставати на широку дорогу цього виду літератури. Цей проєкт не просто знайомство із творчістю автора або його біографією, це ціле наскрізне дослідження калейдоскопу цікавого у Стівена Кінга. Перша лекція «Інфіковані горором: Від канону до сучасності» зачепила питання історії розвитку літератури жахів, адже не Кінгом єдиним, до нього є ціла традиція жахання. А також, я буду права затвердивши, щоб зрозуміти одного автора, необхідно знати його попередників.

Особисто для мене, література жахів уявляється великим деревом яке проросло та зплелося із готичним замком, зараз поясню чим.Уявімо велетенське дерево, ось коріння -- це середньовіччя, ось стовбур -- це готичний роман, а ось гілки -- це горор, терор, трилер, містика, саспенс і багато інших жанрів. Від кожної гілки відгалужуються ще менші гілочки та листочки, десь висять плоди, це піджанри кожної гілки жанрів літератури жахів.

А тепер вмонтуйтеце огрядне дерево у готичний замок. Він високий, має башту, шпиль, у нього своє оздоблення. У цьому замку багато кімнат і в кожній із них живе автор. У кожної кімнати власне оздоблення і тд.

Так от, до чого це я, цей проєкт цим і вирізняється на фоні всіх. Я, лектор (Трофименко Анастасія), хочу взяти Вас за руку, та провести по всіх кутках цього готичного замку і показати наскільки література жахів може витворюватися на прикладі творчості одного автора.

А зараз, без зайвих слів представлю план проєкту «Інфіковані горором»:

Лекція 1. Від канону до сучасності.

(Лекція присвячена історії жанру горору та її проявів у творчості Стівена Кінга)

Лекція 2. Література жахів. Позитивний вплив на психіку.

(Лекція присвячена питанню позитивного впливу на психіку описаного "жаху". Поринемо в історію поняття "Жах" (Страх).

Лекція 3. Стівен Кінг, просуваючись до Темної вежі.

(Лекція присвячена роману епопеї С.Кінга "Темна вежа". Просуваючись картою твору зазирнемо за ширму зв'язків з іншими творами митця)

Лекція 4. Прихований символізм у літературі жахів.

(Ми розберемо найчастіше використовувані образи, символи, локації та розберемося чому вони вкорінились у цей гатунок літератури)

Лекція 5. Від літератури до кіно.

(Ви дізнаєтесь чим відрізняється горор у літературі та кіно, а також простежите історію впливу цих двох видів мистецтв один на одного)

Лекція 6. Чи існує український горор ?

(Лекція-розвідка українського горору. Джерела впливу на жанр. Історія та сучасність).

Лекція 7. "Культура жахів" поза літературою.