Рік Творчої сотні «Рух до перемоги»

Минулого року наприкінці жовтня в управлінні юстиції зареєстрували документи про створення всеукраїнської ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ». Відома подільська журналістка та письменниця Оксана Радушинська, котра від квітня 2014 року зарекомендувала себе і на військово-волонтерському поприщі, в якості співорганізатора опікуючись впізнаваним на той час об`єднанням «Мистецька подільська сотня», створила нову громадську організацію.

«Попередній півторарічий досвід, напрацьовані зв`язки, знання, переконання та найголовніше – надійні люди поруч – втілилися в усвідомлення вектору розвитку, чіткий статут ГО і напрочуд чітке розуміння того, в якому напрямку потрібно рухатися, що приймати, а з чим категоричо не миритися на цьому шляху. – розповідає Оксана. – За рік діяльності «Руху до перемоги» ми дванадцять разів здійснили волонтерсько-культурологічні поїздки до наших захисників в АТО. Щомісяця. Провели там понад сім десятків концертів як на третій лінії оборони в бойових підрозділах, відведених для відновлення, так і в «сірій зоні» та «на нулі». Ціла низка батальйонів, дивізіонів, підрозділів бригад. Завезли тонни потрібного, корисного, смачного... Кілограми дитячих малюнків і листів. Намотали на колеса спринтерів дороги по всій лінії розмежування – і в Азовському морі ноги мочили і під Станицею Луганською тисли руки бійцям, дякуючи за їхню мужність. Засинали під звуки канонади... ділилися бутербродом, яблуком і цукеркою, пили каву з однієї чашки і воду з однієї пляшки... ремонтували автобус в дорозі і вкотре переконувалися, що атовці своїх не кидають... щасливо вітали іменинників і плакали, почувши «у нас 200-ий»... дрижали від холоду і вмлівали від спеки... Це – в зоні АТО. А ще – Яворівський і Рівненський полігони. А ще – військові частини (наша рідна 7 бригада тактичної авіації ім.П.Франка) і військові навчальні заклади на мирній території України. А ще – шпиталі: прифронтові й не тільки, зокрема наш підопічний Старокостянтинівський госпіталь. По географії: Львів, Хмельницький, Кам`янець-Подільський, Бердичів, Луцьк, Очаків, Миколаїв, Рівне, Київ, Балаклія, Старокостянтинів, Чугуїв... А ще – акції для демобілізованих бійців, для родин атовців, для тих сімей, чиї Герої полягли на війні. Як полічити всі виступи? Як порахувати всіх, з ким спілкувалися, зустрічалися, кому дякували, кого збадьорювали, кого вислуховували по телефону, кому стали рідними? Сотні? Тисячі? Десятки тисяч?..

Знакова та кількість людей, котрі допомогли нам за цей рік!!! Хто слоїком варення, хто десяткою чи тисячою гривень, хто гостинцями, хто талонами на пальне, хто робочими руками, хто порадою, хто сприянням. Нам передають гроші з Італії та Франції. Нам допомагають посадовці, підприємці, школярі і освітяни, пенсіонери, селяни, містяни, атовці. Бо ми – чесні посередники між тими, хто боронить україну на фронті і тими, хто бореться за неї в тилу.

Випадкові люди з нами не затримуються. А якщо вже стають своїми, значить – свій, надійний! Відрадно, що нашого гурту більшє. І долучаються до нас не лише люди мистецтва, а й ті, хто можуть надати різнобічну допомогу і сприяння. Нас поки не сто. Утім ми – справжня сотня! Ми не всім подобаємося і когось відверто дратуємо. Це нормально! Ми не рвемо в себе на грудях вишиванки, розказуючи про патріотизм, зраду і фсьопропало. Ми розказуємо про військових, ми їздимо до військових, ми разом із військовими виборюємо нашу прийдешню перемогу! І кожне «спасибі» – найвища нагорода. Як високою оцінкою діяльності є відзначення у номінації «Згуртовані мрією» на всеукраїнському волонтерському фестивалі «Червона доріжка гідності» на День Незалежості у Києві та медаль з Попасної «За вірність національній ідеї» для ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ».

42 Гарнізонний будинок офіцерів – беззмінний партнер Творчої сотні в організації та проведенні культурологічної роботи, спрямованої на підтримку бійців як на мирній території України, так і в зоні проведення АТО. Директор закладу Сергій Чеплаков вбачає переваги співпраці між волонтерським об`єднанням і військово-культурною установою в кращій організації взаємодії цивільних та військових, а також в можливості ефективно здійснювати заходи по забезпеченню моральної (і не лише) підтримки військовослужбовців ЗСУ.

Підтримку в діяльності «Рух до перемоги» отримує від директора Департаменту соціального захисту населення ОДА Світлани Лукомської. Двічі за рік у співпраці з творчими волонтерами організувала поїздки на схід начальник управління культури, національностей, релігій і туризму ОДА Ірина Трунова. Начальниця старокостянтинівського міського управління соціального захисту населення Наталія Шабельник регулярно долучається до волонтерських акцій, сама їх ініціює, їздить в АТО, щоб на передовій просто і доступно розповідати бійцям про їхні права, гарантовані державою, підказувати, в кабінети до яких чиновників стукати, повернувшись із фронту. Конструктивна співпраця складається з організацією воїнів АТО м. Старокостянтинова, Старокостянтинівським гарнізоном. Плануючи поїздки в зону АТО, подільські волонтери співпрацюють з Головним управління морально-психологічного забезпечення військовослужбовців ГШ ЗСУ, маючи всебічну підтримку волонтерським ініціативам. Особливістю Творчої сотні «Рух до перемоги» є те, що бійцям везуть не лише матеріальні речі, а й енергію мистецтва – концертні програми. За роки діяльності (на початках ще й гадки не було про сотню…) у складі артистичних команд побували різні співаки та музиканти. Хтось не зміг продовжувати рух у зв’язку з професійними чи сімейними моментами, для когось навантаження виявилося заважким, інші люди відійшли з різних особистісних причин і розбіжностей у баченні того, на яких аспектах має акцентуватися діяльність.

«Не бачу у цьому катастрофи, – продовжує Оксана Радушинська. – Адже в кожного з нас своя дорога і своя місія у цьому житті. Проте щиро вдячна людям, разом з якими ми натепер рухаємося в одному напрямку – у напрямку перемоги. Серед волонтерів Творчої сотні як артисти європейського, всеукраїнського рівнів, так і аматори, котрі, втім, підходять до участі в концертах зовсім не по-аматорськи. Це відома скрипалька Майя Онищук, оперний співак Степан Дробіт, лауреат інструментальних конкурсів баяніст Олександр Якубов, музика-віртуоз Ярослав Камінський, яскраві співачки Марія Мазур, Олена Мишляковська, Яна Гарманюк, Марина Клишната, чоловічий вокальний ансамбль «Mikst», автор і виконавець Юрій Старчевод з Києва, гітарист і співак Юрій Вилавський, капітан ЗСУ співак Олександр Петрук, репер Руслан Ковальчук, співак Сергій Скоп; нещодавно долучилися до колективу молоді хмельницькі виконавці Катерина Колодинська, Анастасія Капустянська, Вадим Кушнір. Військовий психолог і наш волонтер підполковник Фаріт Сахіпов не лише забезпечує військових українською пресою, привозить записані на дисках мотивуючі фільми, музику, а й надає необхідну практичну і методичну допомогу відповідним офіцерам у підрозділах. У складі волонтерської команди – мої батьки пенсіонери Петро та Ніна Радушинські та демобілізований атовець киянин В'ячеслав Тіщенко, котрий з власного досвіду знає про важливість волонтерської підтримки, адже «Рух до перемоги» неодноразово навідувався до військового підрозділу бійця. Плідна співпраця склалася з київським Центральним Будинком офіцерів ЗСУ. Начальник цього військово-культурного закладу полковник Євген Блискун, а також працівники ЦБО – талановиті музиканти, автори-виконавці Юрій Звонар, Дмитро Чубаков, Ірина Блискун та неперевершений майстер степу Володимр Шпудейко долучалися до наших мистецьких виїздів в АТО. Цей список не є статочним, адже ми завжди готові до співпраці і конструктиву. Врешті, не дарма наше об’єднання називається «сотнею» – кількість учасників має бути не менше ста!»

Олександр Петрук, капітан ЗСУ. Моя зброя – пісня, музика і слово. При спілкуванні з АТОвцями перебираєш на себе частину їхніх хвилювань, їхніх сумнівів і їхньої непоступливості. Розумієш, що на Донбасі триває справжня повномасштабна війна. Там убивають українських військових. Які ще потрібні аргументи, аби впрягатися у роботу і в силу своїх можливостей допомагати їм вистояти? Я допомагаю своєю творчістю.

Майя Онищук, скрипалька. Все, що я роблю у своєму житті, тільки за покликом серця та душі. Ніколи не ставила собі питання: навіщо мені благодійність і волонтерство? Благодійністю почала займатись з 2004р., а в 2006-му отримала першу відзнаку за благодійність – «Подільський Оскар». Коли розпочався Майдан, а потім війна – не могла залишитись осторонь. Разом з чоловіком взялися допомагати військовим. Робимо цю справу і як волонтери Творчої сотні – разом допомагаємо бійцям АТО.

Фаріт Сахіпов, підполковник ЗСУ, психолог бригади тактичної авіації ім.П.Франка. У своїй роботі я постійно стикаюся з тими військовослужбовцями, котрі повернулися з зони бойових дій і маю готувати до перебування в зоні АТО військовослужбовців, які вирушають туди вперше. Щоб краще розуміти і одних і інших, необхідно було самому поїхати на Донбас. Вже після першого відвідування українських військових на позиціях, я був вражений витривалістю і силою духу наших бійців! На васні очі бачу всі прогалини, зокрема і в психологічній роботі. Лише у трьох підрозділах, з усіх, де ми побували, зустрівся з психологами. Десь ці функції частково виконують капелани, а частіше – офіцер по роботі з особовим складом. Я намагаюся допомогти їм: готую стислі методички – такий-собі «карманний» варіант, записую на диски мотивуючі фільми, різну музику – від класики до повстанських пісень. А головне – спілкування. Попри всі побутові труднощі, наші військові сповнені такого патріотизму і бойового духу, що цьому інколи можна позаздрити і порадіти, що це – наші військові!

Юрій Старчевод, автор-виконавець (м. Київ). З нашими солдатами часто бачишся вперше, а здається, що зустрічаєшся зі своїми добрими друзями. Вони можуть здаватися занадто серйозними, а вже за мить самовіддано танцювати чи співати, вони здатні мужньо йти у бій, але дуже тепло і зворушливо сприймають чистоту дитячих малюнків, у них не завжди добрі побутові умови, але вони завжди діляться найкращими місцями для ночівлі, у них не завжди є поряд магазини, але вони завжди десь знаходять квіти для дівчат із сотні й пригощають смачною солдатською їжею… А ще мені подобається, що, не зважаючи на відсутність зручностей та комфорту, ми забуваємо про все і стаємо на час поїздки однією великою сім’єю, яку об’єднує віра у краще майбутнє України і спільна мета – перемога.