Жінка-УКРАЇНКА

19-20 листопада цього року у Харкові відбудеться перший Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація». Докладніше про нього - у інтерв’ю з автором ідеї і головним організатором, письменником і громадським діячем Володимиром Вакуленком.

- Володимире, нині все більше набирає розголосу Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація», який відбудеться 19-20 листопада у Харкові. Це Ваша особиста ініціатива провести подібний патріотичний захід саме у Харкові?

- Я на Харківщині живу, хоча раніше жив скрізь. А там де я живу – намагаюся щось рухати в культурному напрямку. Сучасна культура Харкова здебільшого відбувається у вузьких колах та зокрема на сході й на півдні в цілому та ж сама ситуація. Власне проблема війни, проблема патріотизму створювалась на сході країни роками – всім було байдуже що ми робимо, як розвиваємось та ін...

Пам’ятаю і свої перші виступи в Харкові у 2007,  2008 та 2010 роках. Це була закрита тусівка для своїх. Власне як і маловідомий широкому загалу «Йоганес-Фест» чи мікро-фестивалі альманаху «Лава», «Молода Слобожанщина» та ин. Так само і на півдні країни. Щось відбувається, але в мікро-варіантах і розраховані лише на невелику аудиторію. До слова про аудиторію: Нас не цікавлять тисячі, нас цікавлять десятки тих, хто дійсно прийде насолоджуватись фестивалем, а не просто пивка десь за кутиком попити (У нас, як і на Майдані, сухий закон!). До речі, а що ви знаєте про Краматорський Фестиваль «Кальміус» на Донеччині, який відбудеться теж у листопаді? Тим пак Краматорськ зараз на високому культурному рівні. І, можливо, я вічний романтик, якому ніколи не сидиться на місці, але я вірю в те, що саме зараз на часі заявити не лише в Україні, а й скрізь те, що ми є і те що у нас є своя культурна програма у якої всі шанси стати на рівні гранд-культури, чи гранд-фестивалів.

- «Слобожанська РефорNація» присвячена 3-й річниці Революції Гідності, учасником якої Ви були. Наскільки давно з’явився у Вас задум вшанувати пам’ять про минулі події і загиблих друзів саме фестивалем?

- Для мене Революція Гідності починалася зі Львівських барикад 20-го січня, закінчилася Майданом 26 лютого. Хоча сама революція ще далеко не закінчилася. Довгий час не хотілося зовсім нічого –надто болюча тема. Але якось у січні 2015, письменниця Галина Пагутяк, запропонувала зібратися «барикадникам» на місці колишнього нашого блок-посту «Бетонка». Зібралися лише ідейні люди, більшість минули в політику. На «Бетонку» я часто у вільний час приходив поговорити про щось літературне і просто послухати цікавих людей. Тож коли мені було запропоновано прийти на барикади і вшанувати тих, хто загинув на Майдані – вирішив розширити нашу зустріч літературною акцією. Так утворилася акція «Майдан. Точка кипіння». Я домовився з колишніми ВВ-шниками (вони не їздили до Києва. Навіть «Слава Україні!» нашим патрульним відповідали охоче. Ми їх не випустили), пообіцяв порядок, запросив священика. Після молитви за загиблими та і співання славеня України ми зробили обхід тих місць, на яких стояли наші барикади. А ще ми «катували» плюшевих сепаратистів, читали тексти на місці останньої барикади, тощо. Тому задум не новий, задум розширитись до рівня фестивалю є новим.

- На якому етапі підготовка до фестивалю і яким він планує бути?

Всі учасники на Фестиваль попередньо запрошені. Після вирішення всіх фінансових справ – будемо ще й офіційно запрошувати. На якому етапі? Поки що ми не можемо визначитися з арендою, а решта… Ми з’ясовуємо потреби учасників, який матеріал їм потрібен та ин. У нас, фактично, все готово. Над емблемою, афішою, буклетами зараз працюється, де взяти і за скільки на прокат музичне обладнання знаємо. Що за чим йтиме і як – теж знаємо. А загалом коли в мене з’являються ідеї, я одразу ж створюю з них фундамент. А потім розширюю «будівництво». Хтось з однодумців щось порадить бува, щось допрацьовується в головах.

- Хто серед Ваших помічників та однодумців, адже самому важко справитися з тим багажем, що завжди несе в собі фестивальний захід?

Поки що не назву імена своїх однодумців. Я вже битий вовк у багатьох акціях та фестивалях, мені ніхто не перекриє дихання. Вони ж нові ще люди і їм буде важко в певних ситуаціях зорієнтуватися. Були вже «доброзичні» особи , які радили нам нічого не робити. Я знав, що їм відповісти і готовий до будь-якої розмови.

- А як вирішується напевне одна з найбільших проблем – фінансування, адже в Україні на сьогодні дуже мало меценатів, які б не шкодували вкладати гроші в мистецтво?

О, це так. Це найглобальніша проблема і не лише нашого Фестивалю. Була людина, яка намагалася нам допомогти – не вийшло в нього. Ще двоє обіцяють допомогти, але теж поки що лише сподівання. За довголітню практику в літ-середовищі пошуки спонсора найважчий етап, особливо для молодих фестивалів. Ти живеш надіями, нічим більше. Впевненість? Я зараз займаюся пошуком ще імовірних людей, які, можливо, і допоможуть нам. І так буде доти, поки не знайду реальних спонсорів. Власне без віри в те, що ти все робиш правильно не відбувався жоден фестиваль. До того ж логотипи, чи прізвища партнерів та спонсорів будуть вказано на наших афішах, буклетах, в мережі, тощо. Вони за рекламу в ЗМІ віддають набагато більше, ніж нам потрібно на наш Фестиваль.

- У соцмережах Ви вже почали знайомити громадськість з першими учасниками фестивалю, серед яких досить таки відомі імена співаків, літераторів . Які критерії відбору бажаючих продемонструвати на «Слобожанська РефорNація» свої таланти і яке місце відведено тут митцям-початківцям?

В сучасних літ-середовищах України я досить-таки відома людина. Тож мені не важко було одразу в голові скласти список імовірних учасників, особливо коли ти їх знаєш не віртуально. Бажаючих було достатньо, але у нас є певні критерії відбору. Письменники, які пишуть відверті переспіви і наслідування класичного до нашої програми не додавалися. На класиці потрібно вчитися і розвиватися. А не товкти 200 років поспіль одну й ту саму воду в ступі часу. Найбільше мене в літературі цікавить свіжа думка, логічне мислення, насиченість образів. От такі літератори і матимуть виступ на нашій літ-сцені. А я, як відповідальний саме за літературну частину Фестивалю, добре обізнаний в тому, яка література цікавить сучасну молодь. Не дарма ж з виступами об’їздив майже всю Україну. :)

- Ви відомий письменник, громадський діяч, який активно відвідує і сам різного роду фестивалі, можете сказати вже зараз чим «Слобожанська РефорNація» буде відрізнятися від інших подібних заходів і якщо вдасться провести цей – чи плануєте зробити його надалі щорічним?

Усі фестивалі чимось схожі поміж собою, але кожен з них по-своєму має свої власні родзинки. Отак і ми. Чимось схожі на інші, чимось не схожі зовсім. І у нас буде достатньо власних родзинок, які я вже потроху викладаю у нашій групі. Скажу єдине. Намагаємося зробити дещо – наш Фестиваль буде наповнений духом Майдану. Ні, не буде ні коктейлів Молотова, ні палаючих шин. Ми в приміщенні. Але дещо таки майданне є в задумі. Тому зараз порівнювати себе з іншими не бачу сенсу – спочатку треба відбутися і послухати, що люди про нас казатимуть. Маю на увазі лише тих, хто завітає на наш Фестиваль. Думка «всезнаючих» ватників мене не цікавить.

Імовірно що саме «Слобожанська РефорNація» відбудеться, коли все вдасться, з нагоди 5 річниці Революції Гідності. Надіюся, що тоді можна буде об’єднати ідеї і святкувати й річницю закінчення російсько-української війни. А до того часу обов’язково щось надумається з іншим наповненням і під іншою назвою. Все залежить від того наскільки успішно впораємося з цим. Хоча, в принципі, при належному фінансуванні, я впевнений в успішній реалізації задуму…

Спілкувалася Тетяна Череп-Пероганич