Жінка-УКРАЇНКА

Видавництво «Навчальна книга – Богдан» готує до друку неймовірні книги перського поета Сааді Ширазі — «Бустан» («Плодовий сад») та «Ґулістан» («Трояндовий сад»). Ці твори вперше дійдуть до українського читача в повному обсязі.

Вражаючим є факт, що рядки з поезії Сааді розміщені при входу до будівлі ООН у Нью-Йорку: 

Сини Адама — як одне-єдине,
Усі з одної виліплені глини.

Як щось недобре станеться з рукою,
Не мають інші члени супокою.

А болі інших візьмеш ти на кпини —
Не гідний будеш імені людини.

(Переклав М. Ільницький)

«Бустан» («Плодовий сад», 1257) — видатний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі віршованої поеми-маснаві, він визнаний найпоетичнішим твором серед усієї суфійської літератури. Неперевершений майстер поетичної техніки, Сааді притчами, приповістками та історіями пропагує цілком житейський, практичний суфізм.

Описуючи любов, Сааді показує її обмеженість, оскільки предметом кохання є лише людина, «яка сотворена, як ти, з води і глини». Істинна ж любов, «духовна любов», за словами поета, може бути лише до Бога. Вона водночас і окриляє, і завдає страждань. У ній закохані зрікаються себе, стаючи схожими на метелика, який згоряє в полум’ї свічки. «Для них важливе почуття духовне й відречення від цього світу повне», — наголошує Сааді.

Переклад «Бустану» здійснено Миколою Ільницьким за найновішим критичним виданням відомого іранського вченого Ґулям-Хусейна Юсуфі.

«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він ввійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга переписувалася й поширювалась у неймовірній кількості в Ірані, Середній Азії, Туреччині, Єгипті, Індії та інших країнах. «Ґулістан» цілком заслужено здобув славу неперевершеного взірця перської прози, в якому досягнуто чудовної гармонії форми і змісту.

Роман Гамада переклав «Ґулістан» за критичним текстом відомого іранського вченого Мохаммеда Алі Форуґі.