Жінка-УКРАЇНКА

Уже двадцятий рік виходить міжнародний літературно-публіцистичний журнал українських письменників «Соборність», заснований відомим прозаїком Олександром Деко ще в Києві, і який він сьогодні незмінно редагує та видає в Ізраїлі.

Олександром Деко — наш земляк, автор художніх книжок «Солов’ї співають на світанні» — про поета-романтика, побратима Тараса Шевченка Віктора Забілу, та «Журливий заспів» —про Леоніда Глібова, а також унікальної наукової книжки «Леонід Глібов. Дослідження і матеріали», публіцистичної збірки «Майстри чарівних звуків» — про чернігівську музичну фабрику… Тому не випадково в часописі час від часу знаходять прописку чернігівські автори. Тільки за останні роки тут представлено поетів Анатолія Мойсієнка, Олександра Олійника, Тетяну Череп-Пероганич, автора цих рядків, надруковано спогади про поета Кузьму Журбу, а торік один з часописів повністю віддано творчості письменників нашої області. Чимало наших краян удостоєні міжнародної премії  журналу «Соборність», що носить ім’я літературознавця Івана Кошелівця, також нашого земляка.

У найсвіжішому часописі (№1-2 (56-57) за нинішній рік) вміщено велику добірку «Бузки цвітуть кольорами пастельними…» чернігівки Людмили Пархоменко. У передмові сказано, що вона народилася у білоруському Гомелі, дитинство минуло в Корюківці, де вона із золотою медаллю закінчила школу, а потім, теж із відзнакою, факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. Працювала в періодичних виданнях Чернігова, нині — головний редактор газети «Деснянська правда».

«Але є у Людмили Пархоменко ще одна сторінка її життя, мовиться далі у вступному слові, — те, без чого не може жити серце. Це — дивовижна країна під назвою Поезія, куди час від часу лине душа. Саме тут, в цих чарівних краях, де оселилось натхнення і світло з усього світу, приходять до Людмили її талановиті вірші. Аби народитися щирими рядками на папері, а потім знайти відгуки у співзвучних серцях».

Ось один із таких віршів:

Понад світ
На поріг —
Серед тисяч доріг.
Вогнесміх серед стріх,
Дощ патлатий з неба біг.
Золотом туливсь моріг,
Наче спечений пиріг.
Втіх щасливих цілий міх
У куточок серця ліг.
Станув снігом білий гріх
Серед вікопомних віх.

А це вже особисте зізнання редактора, висловлене в листі до мене ще два місяці тому: « Я поставив у журнал всі вірші Людмили Пархоменко, які вона надіслала. Це рівень кращих європейських віршів…» Візьмемо за істину слова умудреного сивиною і досвідом Олександра Аврамовича, який наприкінці нинішнього року, дасть Бог, відзначить своє 90-річчя, і побажаймо його «Соборності» залишатися й надалі одним із кращих українських літературних часописів, а пані Людмилі нових стежин на нелегких крутосхилах Поезії.

Володимир САПОН