«Борис Гуменюк та Сергій Пантюк є не лише справжніми поетами, а й справжніми людьми» (фото)

Перші відгуки студентів про зустріч з письменниками Сергієм Пантюком та Борисом Гуменюком на розширеному засіданні літературної студії «Горлиця» в Університеті «Україна»:

Яніна ЯРМОЛЕНКО, учасниця літстудії «Горлиця» Університету Україна» (Київ):

− Нинішня зустріч із письменниками навіяла на мене ще більшу жагу до письма. 
Чіткі короткі біографії про себе та одне про одного ми почули від Сергія Пантюка та Бориса Гуменюка. Це дуже освічені, розумні люди, які знають, про що пишуть і для чого вони це роблять. Перелічувати їхні творчі доробки можна довго, а тому я напишу коротко: кожен із творів цих авторів має право на життя. «Літератори завжди були обличчям нашої країни, і так буде завжди», − сказав Борис Гуменюк, і з цим я дійсно згодна. Справжній поет може підняти дух будь-кого з нас, якщо він відчуває важливість та впевненість у тому, що його тексти матимуть якесь значення для людства, і також для майбуття послугують поштовхом до кращого.

 На мою думку, Борис Гуменюк та Сергій Пантюк є не лише справжніми поетами, а й справжніми людьми. Вони відкриті перед публікою так само, як і відкриті у власне написаних ними текстах. Це люди, котрі побували на війні і знають її смак, який аж ніяк не солодкий... І саме тому з їхньою творчістю варто ознайомитися тим, хто бажає змін на краще у нашій державі та у людських життях загалом. Якщо не ми, то хто ж прокладе цю стежину добра майбутнім поколінням і навчить їх любити рідну землю, нарешті, переставши емігрувати в інші країни, шукаючи там прихистку?!.

Анна МУРАШКО, учасниця студентського Медіа-центру Університету «Україна»:

Літературна зустріч з Борисом Гуменюком і Сергієм Пантюком залишила по собі відчуття приємного літературного насичення, вони є непідробними патріотами, які філігранно володіють словом, збагачують сучасну українську літературу якісним доробком. Приємно спостерігати за творчими досягненнями професіоналів. 
Поети вміло добирали прості слова, розповідаючи про важке, інколи, не стримуючись, говорили чесно та відкрито про ситуацію в країні, як на літературному, так і воєнному фронті. Висловлювали думки, спираючись на власний багатий життєвий досвід. 
Приємним доповненням зустрічі було читання віршів, декламування їх студентами Університету «Україна». Поезія, що йде від серця, має здатність надихати, пробуджувати національну свідомість, закликати до рішучих дій або хоча би не соромитися говорити про болюче. Література повинна лікувати, сколихувати, по-справжньому довершений твір, поема чи то вірш не залишить байдужим. Головний лейтмотив дня – це любов, справедливість та відвага, які поборють зло, війну тонким пером, верлібром чи ямбом.

Ігор Зіньчук (м. Львів):

Дякую шановним організаторам за можливість дивитися наживо трансляцію творчої зустрічі із Борисом Гуменюком та Сергієм Пантюком від Літературної студії «Горлиця» та Університету «Україна». Окрім чуттєвої насолоди від читання авторами їхньої болісно-актуальної поезії про війну з російським окупантом на східних теренах нашої держави, дізнався про нові цікаві книги.
 
Особливо вразили мене книги Б. Гуменюка «Блокпост», «Вірші з війни» та роман С. Пантюка «Війна і ми». Дуже припав до душі кожний виступ учасників зустрічі, тому що атмосфера її проведення була щирою та невимушеною, відчувалося, що кожен серцем вболіває за Україну. 

Трансляція подібних зустрічей із митцями, політиками, мислителями наживо в мережі Інтернет є особливо потрібною для тих любителів літератури, котрі через інвалідність не можуть бути присутніми на таких зустрічах особисто. Те саме можна сказати і про людей, котрі перебуваючи в іншому місті, завдяки прямій трансляції змогли долучитися до цієї цікавої літературної події. 

Щиро дякую! Сподіваюсь на продовження цієї практики і очікуватиму наступної трансляції не менш захоплюючої події.

Валерія Роздабарова, учасниця студентського Медіа-центру Університету «Україна» (Київ):

− Я дуже вдячна панам Сергію Пантюку та Борису Гуменюку, що вони завітали до нашого університету і подарували нам перлинки своєї творчості. З одного боку, такі схожі поважні особистості, що мали на меті донести до нас однакові думку та ідею, а з іншого боку, робили вони це абсолютно емоційно по-різному. Пан Пантюк у своїй  недовгих і досить гумористичних віршах створював вельми легку, вільну і веселу атмосферу. А Борис Гуменюк зачіпав, навпаки, глибиною і душевністю своєї поезії. Обидва поети є щирими патріотами своєї держави, і дуже люб’язно було з їхнього боку поділитися з нами не тільки своєю працею, але і своїми історіями і поглядами на теперішній стан нашої країни. Завжди приємно слухати шанобливих і розумних людей, які пройшли немалий життєвий і творчий шлях, і які можуть донести до нас певну істину і навіть стати авторитетом. На жаль, ще досить довго Україна буде переживати нелегкий час. І оскільки наша революція, переворот, усі зміни уже стали історією, то про це варто говорити. І нам безмежно пощастило, що у нас є можливість слухати і дослухатися до промов таких високоповажних поетів, як Сергій Пантюк і Борис Гуменюк, і незрівнянно добре, що вони готові приділяти нам свій час і свою увагу, аби кожен з нас завжди пам’ятав, хто він є і за що має боротися.

Університет «Україна» вже не перший раз запрошує до себе вельмишановних гостей, і щиро хочеться вірити, що не останній. Адже як сказала Ліна Костенко: «Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі». А от такі подібні зустрічі якраз об’єднують нас, дають змогу обговорювати щось справді важливе і високе, нагадують нам, що означає бути людиною зі справжніми життєвими принципами і пріоритетами.

Костя Зозуля, учасник студентського Медіа-центру Університету «Україна» (Київ):

− Мені дуже сподобалась творча зустріч із Борисом Гуменюком і Сергієм Пантюком.

Такі поети, як вони, показують, наскільки сильним може бути слово справжньої поезії, яка доходить аж до серця людини.

Я вважаю, що в роки війни людям потрібні саме такі поети. Як казав Євген Маланюк: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети». Ці люди не з чуток знають запах пороху, від якого після війни дуже важко відмитися, те, яку віддачу дає автомат у плече, коли робиш черговий постріл. Але важливіше те, що Борис Гуменюк така людина, яка пам'ятає слово «честь» навіть тоді, коли він віч-на-віч зі своїм ворогом, і вони однаково ризикують вмерти. І в поєдинку пам'ятає, що він, насамперед − людина, а тоді вже − воїн. І не гоже воїну поводитися як щур, потайки роблячи «западло».

Я вважаю, що якщо за Гуменюком в АТО підтягнулися люди, і на запитання «Чому ви тут?» вони відповідають «Тому, що тут Гуменюк», то він − справжній поет, для людей.

Анна Мурашко, учасниця студентського Медіа-центру Університету «Україна» (Бровари)

 − Літературна зустріч з Борисом Гуменюком і Сергієм Пантюком залишила по собі відчуття  приємного літературного насичення, вони є непідробними патріотами, які філігранно володіють словом, збагачують сучасну українську літературу якісним доробком. Приємно спостерігати за творчими досягненнями професіоналів.

 Поети вміло добирали прості слова, розповідаючи про важке, інколи, не стримуючись, говорили чесно та відкрито про ситуацію в країні, як на літературному, так і воєнному фронті. Висловлювали думки, спираючись на власний багатий життєвий досвід.

 Приємним доповненням зустрічі було читання віршів, декламування їх студентами Університету «Україна». Поезія, що йде від серця, має здатність надихати, пробуджувати національну свідомість, закликати до рішучих дій або хоча би не соромитися говорити про болюче. Література повинна лікувати, сколихувати. По-справжньому довершений не залишить байдужим. Головний лейтмотив мого дня нині – це любов, справедливість та відвага, які поборють зло, війну тонким пером, верлібром чи ямбом.

Світлана Патра, журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна» (с. Волошинівка, Київська обл):

Дуже сподобалася творча зустріч із відомими поетами Борисом Гуменюком та Сергієм Пантюком. Гості дуже приємні у спілкуванні, товариські. Їхня енергія била через край, її було видно навіть через комп’ютер, уявляю, якою була атмосфера в самому приміщенні.

Я дивилася трансляцію наживо через канал Імідж-центру Університету «Україна» на YouTube і хочу сказати, що це було дуже і дуже добре. Адже, на жаль, через свою інвалідність я не завжди можу відвідувати цікаві для мене заходи, а так хочеться бути у вирі життя. І це прекрасно, що Інтернет, Імідж-центр Університету «Україна» та літературна студія «Горлиця» дають мені таку можливість.

Я читала деякі твори Бориса Гуменюка в Інтернеті, з роботами Сергія Пантюка мені ще належить познайомитися. Твори Гуменюка вражають і не лишають байдужими. Хочеться сказати, що я згодна з оцінкою, висловленою видавцем книги «Блокпост» В. Теремком. Так, твори про війну, особливо, про ту, що точиться зараз, читати складно, сприймати складно. Але такі твори потрібно читати. Адже закрити нібито «страшну» книжку набагато простіше, ніж замкнути вибиті ворожим чоботом двері. І от, щоб не довелося у майбутньому намагатися утримати двері, не варто закривати чесних книжок.

Фото з творчої зустрічі: https://www.facebook.com