Жінка-УКРАЇНКА

Ці рядки незабутнього поета Івана Низового якнайбільше підходять до листопадових пам’ятних дат нашої країни. Автохтон – це корінний житель країни або місцевості; абориген. Саме автохтонами стали почуватися справжні громадяни України в теперішній гіркий воєнний час нашої Батьківщини.

Це перевтілення відчувають і ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, які брали участь наступних заходах листопаду:

04.11.15 День залізничника
09.11.15 День жовтневих іменинників, ветеранів терцентру
11.11.15 День української писемності та мови
18.11.15 День гідності та свободи України
23.11.15 Всесвітній день телебачення і радіо
25.11.15 День пам’яті жертв Голодомору
30.11.15 День людей з обмеженими можливостями

Кожного заходу ветеранів вітали директор територіального центру Н.В. Біневська і заст. директора терцентру О.М.Дяченко. Зокрема, в День людей з обмеженими можливостями, Н.В.Біневська промовила: «Сумно, що в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська так багато інвалідів, які потребують щоденної допомоги і турботи. Але співробітники нашого терцентру віддають всі сили, все тепло своїх сердець для полегшення участі людей з обмеженими можливостями. І серед присутніх багато таких ветеранів. Ви всі для нас – неперевершений приклад мужності, терпіння, завзятості, сили волі і оптимізму. Будьмо такими, як пише інвалід Галинка Верховина в своєму вірші:

Я прошу:  подивіться  навкруги
І  милосердні  будьте  до  чужого болю,
А  нарікати –  не  спішіть
І не  спішіть  жалітися  на  долю...»

В напрочуд теплому листопаді зі сцени актового залу терцентра протягом вищеназваних заходів пролунали вірші Віктора Невського у авторському виконанні, а також «Дума про суще» та «Рідна мова» Валентина Бурхана, «О мова моя!», «Україні» В.Захарченка, «День гідності і свободи» Н.Люльки, «Молись за нас!» добровольця АТО Романа Лесюка, «Про радіо» у виконанні (відповідно) Антоніни Коваленко, Віолетти Осінньої, Тамари Дорофеєвої, Наталії Деркач, Олександра Янковського, Олександра Попова. Цілу низку віршів Івана Низового про голодомор на Україні прочитали ветерани Елеонор Штайнц, Анна Колодка, Олександр Янковський, Антоніна Коваленко, Валентина Челнакова, Зінаїда Грицюк, Тамара Дорофеєва, Ольга Денисенко.

Пісні «Ой, дівчино, шумить гай», «Ой, під вишнею, під черешнею», «Розквітай, Україно» Оксани Резанової, «Верба», «Гуцулка Ксеня», «Стоїть гора високая», «Думи мої» на вірші Т.Шевченка та ін. виконав ансамбль «Рябинушка».

Цікаво, що культорганізатор Олена Швець-Васіна постійно включає до репертуару ансамблю і його солістів Ольги Денисенко, Анни Колодки, Олександра Янковського, Катерини Мавдюк, Антоніни Коваленко, Галини Новохатько відомі пісні у перекладі українською мовою дніпропетровського громадського діяча Віктора Леві та інших перекладачів: «Вулиця моя» Б.Мокроусова», «Огоньок», «Пісня про тривожну молодість» О.Пахмутової, «Якби я був султан» О.Зацепіна, «Грона духмяні акації білої» В.Баснера, «Хай завжди буде сонце» А.Островського, «Лиш раз на рік цвітуть сади» В.Шаїнського  та ін.

Солісти ансамблю «Рябинушка» – дует «ВеАн», дует «Тополяночки», дует «АнКа», дует «ТаНа», Віра Бондар, Олександр Янковський, Валентина Челнакова, Антоніна Коваленко, Ольга Денисенко – заспівали духовний гімн України «Боже, великий, єдиний» М.Лисенка, «Вишиванка» та «Бо ти кохаєш, любиш ти» О.Швець-Васіної, «Літа минають», «Туман яром», «Я козачка твоя» та «Гиля, гуси», «Ясени», «Летять, ніби чайки», «Верховино», «Осіннє золото» та «Край, мій рідний край», «Скажи, що любиш» (відповідно)  та багато інших.

Гуморески і сценки виконали Наталія Деркач, Тамара Дорофеєва, Лія Родіонова, Марія Репалова, Ольга Денисенко, дует «ЕлЗі»  та ін.

Вірш відомого луганського поета Івана Низового, автора більше 100 книжок поезії і прози, написаний в далекому 1997 році, – своєрідний гімн національної свідомості і гордості за свій народ – це і є почуття автохтонності,  що лунає в серцях моїх улюблених ветеранів терцентру:

Народ наш є!
До крайнощів здрібнілий,
Розсіяний по світу, –
Все ж він є,
Ніякий ураган осатанілий
Дорешти не донищить, не доб’є
Дубовий гай,
Окрасу калинову
Не обезкровить натиском завій,
Майово, щедровесно
Знов і знову
Шумуй і розквітай, народе мій!
Народ наш є!
Він буде й перебуде
Всі крайнощі,
Всі кривди вікові
У житі життєдайному –
По груди,
По хрестовини цвинтарні –
В траві.

Слава Україні і її автохтонам!

ФОТОЗВІТ: https://www.facebook.com

Олена Швець-Васіна,

організатор культурно-дозвіллєвої діяльності 
територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради