Жінка-УКРАЇНКА

Ще грудень не прийшов, ще листопад триває,
А вже лапатий сніг стежки позамітав.
Вуалями зими прийдешній день кружляє,
І знову білий світ іще білішим став.

Ще осінь у думках не стихла, не згоріла,
А вже сади стоять у срібному вбранні.
Калина на снігу вогнем запломеніла,
Немов гарячий слід, що скреснув у мені.

Промаяла крильми рясна пташина зграя,
І небо одцвіло промінням золотим…
Так хочу я знайти над сивим небокраєм
Свої натхненні дні пробудженням новим.

Нехай зима іде – дороги замітає –
І обрії небес собою закрива.
Мене серед снігів любов не залишає,
Яку я перелив у сонячні слова.

Юрій Тітов