Жінка-УКРАЇНКА

Відгук на книгу «Балачки про все на світі». Брустурів: Дискурсус, 2014.

Ці дні після Форуму видавців у Львові, особисто в мене, наскільки дозволяв час, були присвячені читанню. Щойно поставила на книжкову полицю два видання видавництва «Дискурсус», і зітхнула... два рази. Перший – з полегшенням від того, що «Євромайдан. Хроніка в новелах» прочитано, і більше не буде (хіба що в думках), боліти те, що змушувало переживати майже кожне з надрукованих оповідань. Другий - з невеличким розчаруванням з тієї причини, що у «Балачках про все на світі» непомітно перегорнула останню сторінку. 

Запитання до авторів: невже не можна було написати більше таких чудових, теплих, позитивних, легких оповідок про життя-буття, в якому поруч з лихом завжди є привід для радощів? :) Особливо зараз – у світлі тривожних подій – ваші розповіді, «мов бальзам на душу» (цитую відгук Оксамитки Блажевської).

Так от, щодо «Балачок». Вразила, перш за все, сама ідея зібрати свої балачки і подарувати їх читачеві. Як багато таких розмов щодня про все на світі існує поруч з нами – дівчатками, жіночками, і хіба кому спадало на думку зібрати їх в одну цікаву збірку?! Шановні авторки (Марина Братко, Слава Світова, Віоліна Ситнік, Оленка Некрасова, Мирослава Кошка),  ви - ЧУДОВІ!

Разом з вашими героями і героїнями я із задоволенням смакувала зеленим борщем, викликала швидку для баби Раї чи лежала на сніжку з розкиданими навколо лимонами із чужої торбини. А цей щурик… (якого я в дійсності ніколи б не принесла додому), здавалося, це у мене він цього вечора заснув на долон…

Все так щиро, просто і водночас захоплююче. 

«Балачки про все на світі» – книга, де гармонійно поєдналося, дійсно, все: малюнки, оповідання, відгуки, обкладинка, передмова…

Не хочу зараз фантазувати з приводу того, що кожна з вас хотіла донести до читача. За  основу взято, на мій погляд, добро, людяність, любов. А хіба цього замало? Гадаю –достатньо, щоб відчути і просто посміхнутись.

І ще, оскільки це видання – книга не для полички:), то найближчим часом змушена буду з нею розпрощатися (ненадовго), вірна подруга вже зранку примчить за «Балачками», аби й собі отримати позитивний заряд енергії від читання.

Тетяна Череп-Пероганич,
письменниця, журналіст