Жінка-УКРАЇНКА

Хай би навіть не було
Ні загарбання в нас Криму,
Ні на схід не привело
Росіян та іже з ними…      
 
Хай би навіть не згорів
Малайзійський збитий "Боїнг"
Й не понищено бійців
Стільки вже на полі бою…
 
Хай би мирних громадян
Не розстрілювали зайди 
І в кремлівського вождя 
Просвітліли мізки завтра, 
 
Все одно ганьби не змить,
Бо зуміли прихистити
Тих, що мали ми судить:
Втікачів – убивць-бандитів. 
 
Ще й чинили з ними зло. 
Не спростуєш: схід – як доказ.
Як же скажеш не було,
Якщо ллється кров і досі? 
 
Не забути б тільки нам
Й передати всім віднині:
Де Росія – горе там.
Це – Голгофа України. 
 
Ні прощення, ні братань,
Навіть вигідних союзів!
Де Росія – зрада там.
Й годі, годі вже ілюзій! 
 
І колишній побратим
Ними хай себе не тішить, 
Що навік загарбав Крим: 
Як відняв, так і залишить! 
 
Повертається завжди
Зло сторицею до того,
Хто, накоївши біди,
Прагне корчити святого.     

Іван Левченко,
24 липня 2014