Жінка-УКРАЇНКА

До 140-ї річниці від дня народження Марка Черемшини у чернівецькому видавництві «Друк-Арт» цими днями  побачила світ книга «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах». Автори-упорядники видання – Руслана Кірєєва (директор Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини), Петро Кірєєв (заступник директора цього ж музею) та Іванна Стеф’юк (аспірант кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ, позаштатний науковий співробітник музею). Також неабияке значення  у роботі над виданням належить редакторові-видавцеві, директорові Музею книги (м.Снятин) Володимиру Карому.

Структурно книга поділена на тематичні блоки: спогадові матеріали сучасників Марка Черемшини, прижиттєві присвяти, посмертні присвяти (у тому числі й некрологи), листування письменника з друзями та однодумцями. Особливої уваги заслуговують листи Івана Семанюка (Марка Черемшини) до Сеня Горука, які дотепер були майже невідомі – з 46 листів друкувалися тільки два повністю, решта – частково цитувалися. У  книзі можна знайти фахові літературознавчі дослідження біографії та творчості Марка Черемшини – праці Євгена Барана, Богдана Мельничука, Володимира Матвіїшина, Тетяни Лях, Іванни Стеф’юк. Матеріали супроводжуються широкою ілюстративною базою, коротким словником малозрозумілих слів, загальними примітками, коментарями тощо.

Співупорядниця видання, молода дослідниця Іванна Стеф’юк розповідає, що головну роботу над книгою виконували працівники Снятинського музею Марка Черемшини впродовж півтора року, хоча матеріали, звісно, збирали значно довше. «Основні труднощі – звірка з оригіналами, особливо це стосується матеріалів, які уже друкувалися за радянських часів. Наприклад, навіть «Моя біографія», з якої читач розпочинає знайомство з письменником, у виданні 70-х років має назву  «Автобіографія» – і при цьому помічаємо серйозні фактологічні і стилістичні розбіжності між обома текстами. Загалом зазначимо, що ця книга є своєрідним підсумком наукової роботи кожного з упорядників, адже і родина Кірєєвих – Руслана Петрівна та Петро Михайлович, і Володимир Михайлович Карий, і снятинчани-просвітяни, які долучалися до роботи над книгою – кожен з нас живе цим автором. Творчість Марка Черемшини, на мій погляд, неправомірно опинилася на периферії – письменника-класика навіть не вивчають в основному курсі шкільної програми, а саме значення цієї постаті часто недооцінюють».

Василь Джуран

http://www.chnu.cv.ua