Не минула весна...

Минулої весни солов’ї не співали про війну.
Вони ощебечували кохання.
Моє і Твоє.
А що коїться тепер?
Бузок з присмаком болю,
Конвалія - гіркоти.
Навіть яблуневий цвіт навіює тривогу і печаль,
А у розквітлих тюльпанів - колір щойно пролитої крові...
Ховаюся від страхів у коханих обіймах,
Рятуюся теплом рідної душі.
Солов’ї-серцеїди,
Не співайте сумної.
Не хочу жити спогадами про минулу весну,
Хочу щоб ця дала нам всім
Досхочу радості та любові.

Тетяна Череп-Пероганич