Жінка-УКРАЇНКА

Біда ніколи не прийде одна –
Сім бід по світі за собою водить.
То не біда, що в косах сивина,
Як є душа, що розуміє поряд.

Як поруч є синів міцне плече,
Чи доньчині надійні теплі руки.
Біль самоти тоді не так пече,
Стають коротші місяці розлуки.

Як вирахувать мамине тепло,
Чим виміряти татові тривоги?
І хоч би скільки років не пройшло –
Батьки дітей чекають край дороги.

Спаси їх,Боже, бідам всім на зло!
Не дай батькам зазнати смертну муку!
Щоб їм на схилі літ не довелось
В чужих людей випрошувать притулку.

Тетяна Іванчук