Жінка-УКРАЇНКА

Протягом березня, відколи вийшов у світ збірник «Материнська молитва. Українки – героям Майдану», у багатьох містах пройшли презентації цієї унікальної книжки. Не могла бути осторонь і я, тож ініціювала її проведення в районі. І не лише тому, що є її співавтором і редактором. Передусім – задля памолоді, яка має творити нову Україну і яка, на щастя, зараз має свідомішу і сміливішу позицію, ніж ще немало дорослих. Тож 4 квітня першу в Україні збірку, присвячену героям Майдану, представлено і на моїй Старосинявщині. 

У світлиці читальної зали «Дотик до душі» районної книгозбірні зібралися старшокласники місцевих шкіл, учителі, працівники відділу культури та районної книгозбірні, які зробили виставку газетних публікацій про Революцію Гідности, добірку віршів місцевих поетів і творчих дітей. На чільному місці – портрети героїв Небесної сотні… Лине у записі щемна пісня «Пливе кача»… Звучить зворушлива розповідь ведучої Н.Лукачек про Революцію…

Представляючи альманах, я розповіла про сайт «Жінка-УКРАЇНКА» та його засновників Юрія Пероганича та Тетяну Череп-Пероганич, які сприяли публікаціям перших віршів на сайті, а згодом ініціювали видання збірника з метою, аби цю поезію прочитали ті, кому вона присвячена: майданівці. Розповіла, з яким щемом працювала з текстами, позаяк майже всі авторки – це відомі поетеси, майстри слова. Й це було особливо приємно, але й відповідально. Та водночас і дуже зворушливо, адже ці вірші – наче оголені нерви. І тому так важко втримати сльози, коли читаєш або слухаєш їх. Така поезія зворушує, будить, надихає. І це вдало й майстерно передали під час їх декламування школярі, які багато віршів вивчили напам’ять, зокр.: «І знов Майдан» (С.Макаревська), «Пісня революційної молоді-2013» (В.Попелюшка), «Моя мама чує новини і дуже хвилюється» (Т.Власова), «Материнське благословення» (Л.Сердунич), «Вона розносить бутерброди» і «До Тараса» (Т.Череп-Пероганич)… 
Дехто з дітей виявив бажання прочитати і власні вірші про Майдан, тож презентація виявила ще й нові таланти. А тому як голова районних творчих гуртів, підтримала їх і дала доречні поради щодо вдосконалення віршів через деякий час, як це було з моїм віршем «Я – не Каїн, не кат», котрий був написаний давно, а продовження отримав із початком Революції Гідности. А ще, крім власних творів, які увійшли до книжки, прочитала й ті, котрі написані пізніше, і вірш Наталі Крісман «Я – екстреміст», передавши ним свої материнські відчуття. 

Мою пропозицію, аби кожен учасник заходу відчув її енергетику, підхопили. Тож усі присутні долучилися до читання вголос. 

А світло запаленої у пам'ять загиблих героїв свічки осяє душі і присутніх на презентації, й усі вони донесуть його у свої родини, а диво поезії і надалі даватиме наснагу новим борцям і творчим людям. Адже в ній – чистота слова і щирість душі, у ній – осмислення й переосмислення людських вад, чеснот і нашого буття. 

Любов Сердунич, член НСЖУ