Жінка-УКРАЇНКА

Світлана Талан. Помилка. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014 – 336с.

«Помилка» - під такою назвою побачив світ черговий, вже п’ятий роман Сєвєродонецької письменниці Світлани Талан. Як і її попередні твори «Коли ти поруч», «Не вурдалаки», «Без прошлого», «Мої любі зрадники», роман «Помилка» уже набув серед читачів широкої популярності. І не дивно. Чим же він приваблює любителів книжок? Перш за все, в ньому висвітлюється одне чи з не найболючіших проблем сьогодення – це тема життя і взаємовідносин людей, значення своєчасного прийняття вірних життєвих рішень. А герої роману, за висловом письменниці, реальні люди! Для чого вона пише про помилки героїв? Для того, щоб ті, хто живе сьогодні і буде жити завтра, не повторили їх помилок, або, принаймні, менше їх допускали у своєму житті. Але як цього досягти? Адже, на мій погляд, життя – це свого роди мистецтво, причому чи не найскладніше з усіх видів мистецтв. До того ж, життя людини супроводить багато чинників, які не завжди залежать від особистості.

Сценарії життєвих перипетій героїв розвивається стрімко, гостросюжетно. В єдиному душевному пориві доводиться читати цю книжку, інакше просто неможливо. Звичайна сільська сім’я  на межі двох століть. Головна героїня Вероніка вихована на сільському укладі життя: вона – трудівниця, вродлива, із самостійним мисленням, але занадто довірлива. Мати героїні Ксенія Петрівна рано залишилася вдовою… Швидко минули роки – і донька їде в місто вчитися на лікаря.

В ті часи дівоча скромність іще зберігалася в більшості дівчат. Але розвал держави, важкі умови життя перехідного періоду до ринкової економіки, розвиток бізнесу створили ґрунт для появи багатьох успішних людей, як їх іще називають «крутих» - на жаль, стало типовим явищем суспільства. В глухе село приїздить молодий бізнесмен Захар і відкриває швейну фабрику. Він – холостяк. Зрозуміло, що з його можливостями декілька молодих дівчат були знівечені. На подальшій долі таких дівчат і побудовано багато сюжетів романів. Подібне трапилося і з Веронікою: «Її чисту любов розтоптали ногами, змішали з брудом, залишивши на душі розчарування та нудьгу…»

І ось «розлука з селом, мамою. Автобус, гуркочучи розбитою дорогою, повіз її у нове життя». Ще студенткою Вероніка виходить заміж за Назара, у якого є квартира, робота, автівка. Здавалося б, що ще потрібно жінці для щастя? Можливо, не вистачило того бажаного «вітаю», коли Вероніка повідомила чоловікові про свою вагітність? З цього епізоду починається поступове розкриття негативних рис чоловіка, але жінки завжди до останнього сподіваються на зміни в кращу сторону. Якось Вероніка зустріла свого давнього шкільного друга Дена, який запитав, чи вона щаслива. Вона відповіла, як завчену фразу, що має непитущого чоловіка, квартиру, автівку, але чоловіче відчуття Дениса піймало в її словах десь у глибині душі закриту на замки жіночу тугу та самотність. Взявши первістка на руки, Вероніка зрозуміла, що душевну життєву порожнечу можна заповнити любов’ю до дитини.

Син героїні Микита, вже студент, в стані розпачу після розлучення з коханою дівчиною, йде до нічного клубу і, щоби розслабитися, робить велику помилку – пробує вживати наркотики. Цей крок в подальшому виявляється трагічним не тільки в його особистому житті, а й всієї родини.

Часто у нашому житті буває так, що за щоденними справами, клопотами, проблемами все менше й менше приділяється уваги дітям, а як відомо, вакуум чимось заповнюється. Для того, щоб влаштувати майбутнє сина, Вероніка багато працює, не помічаючи, що її син йде донизу, а чоловік все частіше не ночує вдома. Втомлена роботою і самим безпросвітним життям, Вероніка робить ще одну помилку, зустрічаючись з коханою людиною її молодості. Приходить час спокутувати свої гріхи, але головне – врятувати сина: «Сину, усі люди роблять помилки, ти теж не виняток. Головне – визнати це і вчасно зупинитися…» Але вона спізнилася. Жінка водночас втрачає усе найдорожче у своєму житті. Чи вистачить їй сил знести всі випробування і почати нове життя? Чи не занадто велика плата за помилки? Адже вона нічого поганого не зробила, лише хотіла відчувати себе бажаною та щасливою.

І знову письменниця створює гостросюжетну ситуацію. Вероніці доля пошле зустріч з минулим. Колись давно вона пообіцяла вмираючій подрузі піклуватися про її дітей, але не стримала свого слова. Хіба ж вона могла знати, що доля її сина переплететься із долею дітей Улі? Але життя таке непередбачуване! Прозріння людей бере верх, на жаль, іноді запізно…

В романі «Помилка» Світлана Талан пише про людське життя, в якому всього буває. Але десь там, за кадром, скрита і дана відповідь на те, що відбувається сьогодні не тільки в державі, а й у світі. Все більше і більше людей, особливо молодих, втягує у своє жерло алкоголь і наркотики, розбещеність. Все більше людей зневіряються у своєму майбутньому. І навіть у благополучних родинах, де панують порядність та статки, затягує людей у багно вулиця, кабаки, нічні клуби, де можна придбати наркотики, тощо. Самев таких закладах широко розповсюджується непристойність і губиться людська гідність.

У вразливій та чуттєвій душі Вероніки постійно йде боротьба між розумом і глуздом, жіночими почуттями і реальним сімейним життям. Вона може бути різною, від найвищого екстазу до упадку почуттів. Що може бути найстрашніше в житті освіченої жінки? Вона залишається на самоті із своїми проблемами –ось така велика ціна за помилки минулого.

Письменниця Світлана Талан – великий психолог жіночих душ і сердець. Тільки жінка може так глибоко описати душевний стан героїв у найскладніших ситуаціях. Проста мова, не довгі речення, описи природи – дуже прикрашають твір.

Роман «Помилка» повчальний і багатоплановий. Він зачіпає глобальні проблеми сьогодення. І варто було б на базі його створити прекрасний фільм, який по накалу життєвих ситуацій не уступив  би кращим фільмам світового значення. І взагалі, романи талановитої сучасної письменниці Світлана Талан «Коли ти поруч», «Не вурдалаки» та «Помилка» я б рекомендував для введення в шкільну програму, хоча б для позакласного читання. На мою думку такі твори були б корисні для виховання молодого покоління.

Борис Опарко,
член МСПУ