Потрачено багато сил і часу на пошук Української Національної Ідеї. Одні шукають її, інші – заважають шукати. Не можу претендувати на остаточну істину. Можу висловити своє бачення. Воно базується на роках роботи в сільському господарстві, на тисячах кілометрів шляху Наддніпрянщиною, на ментальності степовиків, котрі стрічались на цих шляхах.
Бачив, слухав, читав, думав, аналізував, заперечував, доводив, запитував у розумних людей і знову думав. Очевидно, наша ідея є та, з якою борються усі, хто не бажає нам добра. Кістка в горлі незалежність країни, мова, історія, культура,…. Але найнещадніша боротьба – із самодостатністю українця.
Самодостатність – це те, що дозволяє нам бути і залишатися повноцінними і незалежними людьми. Самодостатня людина твердо знає, чого вона хоче, як вона буде це робити. Самодостатність – це гідність і спроможність.
Ми в степах – Мамаї. Сидимо по своїх “хуторах”. Хто пшеницю вирощує, хто рибалить, хто ремісничу майстерню має, хто дітей навчає, хто лікує… Кожний має свою “територію хутора”, де самостійно забезпечує свою маленьку незалежність. Виникає питання – сходяться Мамаї, вирішують і по своїх “хуторах” розходяться. На Січі навіть звань військових не було. Вибрали на посаду, знімали з посади люди. Замість медальок і зірочок – степовик мав Честь і наживав доброї Слави. Закон Степу такий.
Самодостатність намагаються локалізувати масштабами села і клеють ярлики. Це не так. Самодостатня людина і в місті залишається незалежною. Має майстерню, приватну практику, бізнес, високий професійний фах… Має “територію хутора”, на якій будує свою маленьку незалежність, що є складовою Гідності.
А кому з ворогів цієї землі таке сподобається? Їм треба злиденний обірваний українець, у котрого забрали все, включно із завтрашнім днем. Щоби можна було кинути на підлогу копійчину – нехай підбирають і гризуться. Щоби гнилописці за пів копійки паскудили своїх пращурів. Мета – повна залежність економіки і особистості. Навіть більшість бізнесів, при відходженні від бюджетної річки або державної дозвільної системи, просто не здатна існувати. Всіх у чергу – вона принижує і дисциплінує… “Через коліно” записується новий код нації – залежність.
“Калину поламали, коровай надкусили” – не наша національна ідея. Ми не герої поразки. В Степу могла жити тільки сильна, самодостатня людина, котра поважала Звичаєве Право Степу. Ця людина й на новому місті будувала хатину, заводила господарство, ростила дітей і вчила їх. Погляньте на освіту козаків. Батько намагався передати, перш за все, сину книжку. У всі часи освіта дітей була на першому плані.
Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський, Володи́мир Микола́йович Челоме́й, Мико́ла Степа́нович Вінграно́вський, Юрій Михайлович Котермак, Хведір Кіндратович Вовк, Мико́ла Микола́йович Миклу́хо-Макла́й, Левко Платонович Симиренко, Параска Плитка-Горицвіт, Петро́ Іва́нович Прокопо́вич, Плато́н Ілларіо́нович Ма́йборода, Гео́ргій Іва́нович На́рбут, Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко, Острогра́дський Миха́йло Васи́льович, Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець, Максимович Михайло Олександрович, Іва́н Іва́нович Огіє́нко, Ю́рій Фе́дорович Ліся́нський, Опана́с Гео́ргійови Сластіо́н, Сергі́й Па́влович Корольо́в, Христи́на Дани́лівна Алче́вська, Микола Федорович Гамалія, Федір Трохимович Моргун, Олекса́ндр Степа́нович Шереме́т, Левко Макарович Мацієвич… Це ми, Українці.
Під якими тільки назвами нам не нав’язують рабство? Тільки би вбити самодостатність. Вона – як кістка – поперек горла. На ґрунті Самодостатності будується довговічна держава. Залежність же є основою “чужинців-тимчасовців“, котрі розпродують державу.
Можливо, дійсно, наша Національна Ідея – Самодостатність, і будувати державу потрібно на її фундаменті?..
Юрій Фоменко