Жінка-УКРАЇНКА

"А я за мир, хоч кличу на майдани

За творення, за світло, за красу
За те, щоб скоро загоїли рани,
Я їм красу у творенні несу.

Я за життя, за мужність, за відвагу,
За те, щоб кров знов більше не лилась
Щоб як колись, у ножни клали шпаги
Так мирний настрій запалав ураз.

За те, щоб мудрість в серці запалала,
У кожного, хто їде на майдан,
І в кабінетах, у великих залах,
Де уряд зараз дума думу там."

Хай добре дума і знайде наснагу
Майдан-протистояння погасить
І щоб, колись, як в ножни клали шпаги.
Уклався мир не днів - десятиліть.

Не кулями, а всім своїм завзяттям
Й бажанням всім сердечного тепла
І домовляйтесь, вічним щоб прокляттям
Вам кров на совість й душу не лягла.

І поверніть в любов свою натуру
Не розумом, а серцем оберіть,
Бог бачить серце - не мускулатуру
Лиш світло серця лине в глиб століть.

І розгориться єдності жарина,
І дух величний України знов
Злетить у простір, мов життя причина
І возз'єднає братню нашу кров."

Світлана Тарнавська