Жінка-УКРАЇНКА

Ключова фраза вчорашнього дня: "у нас лідер - народ" (с) -однозначно ввійде в історію (уже ввійшла!). 

В перекладі на мову здорового глузду (т.зв. "природного права"), це означає: люди добрі, ваш "представницький мандат" ми профукали, тепер ви нас ведіть - дійте самі...

Ну що ж, сказав народ з холодною, веселою злістю, - тоді вперед, за нами, - до адміністративних будівель!)))

Бо від самого 24 листопада він, народ, насправді вимагав від з'їхалої з рейок своєї-не-своєї (яка вже є...) держави єдиного - повернення в ПОЛЕ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ. Дій у відповідності до того, що записано в Основному Законі, читай - дотримання слів у їх прямому значенні (так!). А у відповідь на цю просту й очевидну ВИМОГУ НОРМАЛЬНОСТИ його, народ, 2 місяці по-різному "тролили" з двох сторін: "влада" - грубо, "опозиція" - тонко... Хтось мусив розірвати це порочне коло абсурду. Вийти з накинутого на країну, як невидимий темний невід, сценарію "індукованого божевілля". 

Народ це й зробив - єдино доступним йому способом: прямої дії. Погодився бути "лідером", раз такі діла. ))

Авжеж, всі бачили, були "провокативні групи", в тому числі й ФСБшні, і ті самі росіяни з "Ану-ка, давай-ка", яких Колєсніченко зараз же поспішив приписати "блогеру Навальному")) (Корчинського вже нема?)), - але хвиля чесного й дружного НАРОДНОГО ЛЯПАСУ У ВІДПОВІДЬ НА СИСТЕМНИЙ ТРОЛІНҐ їх у цю ніч змела, розчинила - "вкинула в ополонку на Йордана" (с)). Застосований до України, сценарій "контрольованого хаосу" вийшов з-під контролю. "Фабрика божевілля" запанікувала.

На кого ця фабрика розраховує? На хлопчиків-ВВ-шників, яких уже 2 місяці "держать за м'ясо" і вночі обливали з водометів? На ментів, що о 3-тій ранку казали на Печерському мосту водіям з Лівого берега: ви ТУДИ? Їдьте, хлопці, ми з вами... На "Беркут", який уночі розсилав по інтернету приголомшені смски, що, виявляється (а їм не казали?), "их там до х..ща, тысяч 50"?.. А якщо 100? А 200? А мільйон? Яка армія схоче по-справжньому воювати проти свого народу - за ЩО?? 

Парадоксальним чином, усе це теж "реакція здорового духа" - на "інституціоналізовану" (і яку ж задавнену!) хворобу. Тож символом подій минулої ночі можна вважати того священика, який походжав на Грушевського перед військами, наспівуючи: "Як тебе не любити, Києве мій..."

Тільки не переставаймо любити.

Оксана Забужко

https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko