23 травня завершився Перший Артфорум Громади Києва. Протягом місяця (27 квітня – 23 травня 2014) на шести майданчиках Дому „Майстер Клас” проходили дискусії, лекції, виставки, концерти, кіноперегляди, літературні зустрічі й обговорення, метою яких було консолідувати громадськість Києва і стимулювати бажання, надати можливість киянам власноруч творити нове обличчя культурної столиці країни.
Практичною ж метою Артфоруму стало конкретне завдання – а саме, зібрати кошти на купівлю сучасного хірургічного обладнання для Київської клінічної лікарні №18 на бульварі Т.Шевченка, 17.
Для приготування маси не треба якихось особливих матеріальних затрат: в 1л теплої води розводять 3 жмені солі, додають борошно та 2-3 ст. ложки клею ПВА. Вимішують доти, доки тісто не набере пружності, перестане «тягнутися за руками», не стане таким, як пластилін.
Напередодні Великодніх свят у наших домівках розносяться духмяні аромати свіжої випічки. Усі господині випікають – випробовують нові рецепти пасок, пирогів, пляцків. Погодьтеся, тісто – це цікавий матеріал для кулінарної творчості. І, як виявляється, не лише кулінарної. Ось, наприклад, із солоного тіста можна зробити таку великодню прикрасу своїми руками – симпатичного баранчика – символа Великодня, який неодмінно стане святковою окрасою вашої оселі.
Майстер-клас
Давній і сучасний рецепти. В українського народу є чимало звичаїв та повір'їв повязаних із приготуванням великоднього хліба. Паски печуть тільки в четвер або у суботу. В пятницю розіпяли Ісуса Христа, тому слід іти до церкви молитися. Складові тіста мають бути свіжі та якісні. А найважливіша умова - пекти її з любовю і вкладати у процес всю душу. І незалежно, де випікати паску - у старій бабусиній печі чи сучасній електричній. Прослухайте майстер-клас від досвідченої господині та оцініть першу випічку сучасної молодої ґаздині.
Скоро Великдень. У багатьох виникає бажання приготувати до свята подарунки рідним та близьким. А що може бути кращим подарунком, ніж писанка виготовлена своїми руками? Тільки теплі побажання від щирого серця, які ви скажете, даруючи маленьке кольорове диво.
Подарувати писанку означає побажати щастя, здоров’я, добробуту. Подаровані писанки прийнято тримати в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх складають на тарілі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні.
Потрібно:
“Христос воскрес!” – десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.
Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
“Христос воскрес” – лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!
Весна! На порозі головне православне свято – Воскресіння Господнє. Пасха була і залишається найсвітлішим і найбільшим святом у християнському світі.
Вже зовсім скоро День всіх закоханих. Ми вибираємо подарунки, шукаємо валентинки, щоб виразити ними свої почуття. У цей день так легко сказати «Я тебе кохаю» навіть тим, хто ніяк не може наважитись на це. Вулицями гуляють закохані пари і серце завмирає від очікування щастя…
Отож, поки є ще час, можна спробувативласноруч зробити валентинку коханому чи коханій. Зараз я покажу вам, як зробити листівку з матеріалів, які легко знайти у магазинах будь-якого міста.
Автор: Ліщинська-Кравець Галина Львівна
Опубліковано: // Золота скриня. Українські художні ремесла: практичний посібник / Упорядник: Б.М. Терещук. – Чернівці: Видавничий дім “Букрек”, 2007. – 176с.
Багато дослідників звертаються до вивчення жіночої сорочки – унікального явища української культури, адже цей благодатний матеріал дає можливості всебічного наукового вивчення і етнографам, і художникам, і педагогам. Навчання учнів технології крою, орнаментування, пошиття української жіночої сорочки є важливим з огляду на виховання у них художнього смаку, потягу до прекрасного, а також сприяє поєднанню технологічного та мистецького аспектів трудового навчання. Найрізноманітніші аспекти вивчення сорочки – від регіонів поширення до орнаментально-символічного оздоблення. Проте, надзвичайно важливим є вивчення однієї з основних ознак одягу – конструктивних особливостей та технології пошиття. Основною рисою традиційної української сорочки є її декоративна мальовничість, яка відображає високий рівень культури виробництва матеріалів для сорочки, створення її різноманітних форм, володіння багатьма видами та техніками оздоблення та опорядження. Сорочка – один з найдавніших елементів одягу, основними типами якої були: