Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Лідія Єреп
Лідія Єреп — біографія
Народилася 1 січня 1965 року в селі Стара Басань, Бобровицького району, Чернігівської області.
Батько – Олексій Федотович працював трактористом у місцевому колгоспі.
Мати – Раїса Михайлівна – листоношею. Нині батьки – покійні. Маю брата Станіслава 1959 року народження. Брат із сімْ’єю також проживає у селі.
Лідія Єреп: Україна!!!… Рідна й дорога серцю земля
Україна!!!… Рідна й дорога серцю земля з безкрайніми лісами та полями, з містами та селами. З її працелюбними та талановитими людьми.
Коли бачу талановиту і розумну молодь з справжніми патріотичними почуттями – серце радіє і одразу у мозку сканує: «Ще не вмерла Україна…» і вірю, що не вмре! А ще, Україна – це те місце, де ти народився. Так і бринять слова з відомої пісні:
Пахне рідне село
Тишиною лугів
І роздоллям небес
І піснями гаїв.
Тільки тут душа знаходить спокій і відпочинок.
Многая і щаслива літа тобі, Україно!
Пісня безсмертна, як древо життя
Виступ директора Старобасанської ЗОШ І–ІІІ ст. на нараді директорів з проблеми: «Формування національної свідомості школярів та оновлення форм і методів національного виховання»
Шановні гості, колеги, дорогі діти, я хочу коротко познайомити вас з роботою педколективу з формування національної свідомості школярів.
Наша школа 10 років працювала над проблемою «Розбудова національної школи засобами відродження народних традицій, культури, мови на уроках та позаурочний час».
Лідія Єреп: Про школу
Школо! Мати моя рідна…
Скільки гроз прогриміло, скільки вітрів перевіяло, а ти все стоїш посеред двору, оповита, мов серпанком, любов’ю і ніжністю.
Все своє свідоме життя пов’язане зі школою. Що я вам скажу: «Складна інституція ця школа.» Одна справа, коли ти в ролі учня у школі; і зовсім інша, коли ти виступаєш у ролі вчителя, вихователя, педагога,директора. Але як би там не було школа без дітей – це порожня будівля, яка нічого не вартує.
Цікава історія від Лідії Єреп
Коли нашому внучку Саші виповнилось 3 роки, я стала наполягати, щоб він мене (бабусю) і дідуся називав на Ви, хоча сини звертаються на ти. Ось уже наш Сашуня на мене каже «Ви, бабушка Ліда». Радіє душа. Послухався, вже величає нас обох на ви.
Одного разу ми з ним виходимо на кухню, а чоловік до мене звертається, щось запитує... А внучок став, дивиться то на мене, то на дідуся, і говорить:«А чому це ви, дід Міша, на бабушку Ліду говорите ти, а не ви?»
Ох, ми й потішились. Тепер часто згадую цей випадок, тільки з чоловіком посваримось, то я одразу ж і нагадую: «А ну, чому це ти до мене звертаєшся на ти? Забув, що говорив внучок?»
Рецепти від Лідії Єреп
Полюбляю солодощі, а тому і вам пропоную спробувати смачненького.
Празький торт
1,5 склянки муки, ½ б. згущеного молока(не вареного), 2-3 яйця, 4 стол. ложки какао, 200 грам сметани, 1 ч.л. соди погашеної оцтом.
Випікати 2 коржі. Змастити коржі сиропом, а потім кремом: 200 грам масла, ½ згущеного молока, ванілін, 4 стол. Л. какао. Зверху змастити помадкою: 2-3 стол. л. какао, 3 ст. л. молока, 0,5 ст. цукру, 50 гр. масла.
Ну що? Підсолодили душу?
А тепер, пропоную зробити тушонку. Така страва завжди виручить і в дорозі, і коли прийдуть неждані готі.
