Вперше опубліковано в tyzhden.ua 10 липня 2008. Публікується з дозволу редакції.
Нею марять найпрестижніші оперні сцени світу. Наприкінці липня Вікторія Лук’янець співатиме в Одесі.
Її бельканто порівнюють із голосами примадонн минулого сторіччя Амеліти Галлі-Курчі та Аделіни Патті. Видатний режисер Франко Дзефіреллі назвав її серед «трьох славетних Травіат» разом із Марією Каллас та Терезою Стратас. У її репертуарі більше 50-ти провідних партій сімома мовами, а гастрольний графік складено на роки вперед.
Залізне лошатко великої опери
Тендітна, й досі схожа на маленьку дівчинку, і раптом: «Знаєте, яке в мене було прізвисько в консерваторії – залізна коняка! Всі мої однокурсники це пам’ятають. Я розуміла, що маю вийти з консерваторії з таким багажем, щоб він мене ще 10 років годував. А їхати кудись я й не думала». Але то були 1990-ті роки, в Києві роботи – катма, й здавалося, життя зупинилося назавжди. Та доля, в яку вона вірить, озвалася.
Олена Василівна Чекан — відома радянська і українська кіноактриса, сценаристка, журналістка.
Олена Чекан народилася 26 квітня 1946 року в Києві. Рід Чекан з русинів — захiдних полян Карпатської України. Трагічні події початку минулого століття змусили представників роду емігрувати до Франції, в Польщу, Чехію, Англію, США штат Пенсільванія. Батько Олени волею обставин залишився на Батьківщині.
Вона племінниця протопресвітера Олександра Іоановича Чекана - настоятеля Свято-Троїцького Олександро-Невського кафедрального собору в Парижі, одруженого на Марії Євгенівні Міллер, дочці голови Російського Загальновійськового Союзу Білого руху генерала Євгена Карловича Міллера. Духовне наставництво дядька було значущим для Олени.